Читати книгу - "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ви письменник?
– Ні, перукар.
Один хворий, який тільки-но оклигав після тяжкого інфаркту, виграв у лотерею 1 мільйон гривень. Ніхто з родичів і товаришів не брався про те йому сповістити – боялися раптової смерті.
– Давайте, я йому скажу, – напросився лікар. – У мене самого хворе серце, я знаю, як треба говорити з людиною у подібному випадку.
Приходить до щасливчика і запитує:
– Що б ви зробили, якби виграли в лотерею?
– Зібрав би рідних і друзів на бенкет!
– Якби виграли 100 тисяч?
– Закупив би ресторан і запросив би усіх-усіх знайомих!
– А якби 500 тисяч?
– Поїхав би з родиною за кордон, купив би дачу, авто…
– А якби 1 мільйон?
– Не задумуючись половину віддав би вам, мій друже!
Лікар у ту ж секунду впав замертво.
Симпатична пацієнтка після видалення апендициту:
– Лікарю, а шрам у мене буде видно?
– Це залежатиме від вас…
Новий пацієнт психушки розповідає лікарям, що він – адмірал Нельсон.
– Ну, це у нас вже другий Нельсон, – говорить лікар. – Давайте, колеги, помістимо його в палату до першого Нельсона. Може, хто з них якраз і вилікується.
Наступного дня лікарі заходять до Нельсонів і цікавляться, як у них справи. Вчорашній Нельсон кричить:
– Я зрозумів! Ну який я Нельсон?
– Прекрасно! Хто ж ви?
– Я – леді Гамільтон!
– Пацієнт, чому ви так нервуєте?
– А що я можу зробити – ви мене увесь час за нерв смикаєте!
Психіатр отримує гроші, запитуючи пацієнта про те, про що кожного дня його запитує вдома дружина.
«Швидка» мчить у пологовий будинок.
– Не летіть так, – просить породілля, – обережніше, у мене вдома залишилося семеро дітей.
– І вона нам каже про обережність, – хитає головою водій.
До лікаря звернувся приятель:
– Вже три дні не можу спати. Думаю, де можна дістати 10 тисяч баксів?!
– Я тебе виручу.
– Як?
– Дам тобі прекрасне снодійне.
До лікаря приходить дід:
– У мене сильний кашель!
– Скільки вам років?
– 75.
– А в 40 ви кашляли?
– Ні.
– А в 50?
– Ні.
– Коли ж вам кашляти, як не тепер!
Лікар:
– Добре, що ви попередили, що вам вирізали апендицит, а то б ми його довго шукали…
Лікар:
– Від вас тхне горілкою!
– А я капаю на хворий зуб.
– Давно він у вас болить?
– З дитинства.
– Вам необхідно більше рухатися!
– Лікарю, я щодня о пів на четверту ранку бігаю з першого поверху на шостий!
– Чому о пів на четверту?
– Бо о четвертій приходить її чоловік!
В приймальні психіатра зустрічаються двоє знайомих:
– Ви прийшли чи вже йдете?
– Якби я те знав, то не сидів би тут нині…
Напис на кабінеті психоневролога: «Хворих, які чекають на прийом, просимо не ділитися між собою симптомами своїх хвороб – це ускладнює встановлення діагнозу».
Медсестра:
– Лікарю, з хворим із 5-ї палати коїться щось непевне! Ви казали, що пульс у нього нормальний, а я ось нахилилася, перевірила – до 200 поштовхів на хвилину!
– А ви перед тим, як нахилятися до хворого, одягайте бюстгальтер.
– Вночі мені буває важко дихати! – скаржиться молода пацієнтка.
– Відкрийте на ніч вікно.
– Добре, лікарю, сьогодні вночі я вас чекаю…
В аптеці:
– А у вас немає ліків від ліків, які я купував у вас учора?
– Лікарю! Помираю! Допоможіть!
– Ну, це ми зараз!
Сьогодні, о 5-й ранку, в Дуплянській лікарні Маруся Іваненко народила п'ятеро гарненьких дівчаток. Лікарі надіються, що їм вдасться зберегти життя Микиті Іваненку, батькові новонароджених…
В психлікарні пацієнти грають в доміно. Повз них проходить відвідувачка і починає смикати ручку дверей зачиненої палати.
– Сильніше смикайте, – підказують їй.
– Ще сильніше!
– Так тут же зачинено!
– Зачинено.
– Навіщо ж ви мені кричите: «Сильніше! Сильніше!»?
– А ми думали, що вам ручка від дверей потрібна.
Розмовляють психіатри:
– Я нині займаюсь виключно одним, дуже цікавим, випадком роздвоєння особи.
– І чим він цікавий?
– Справа в тому, що вдалося домовитися з кожним із них окремо про платню за лікування.
– Лікарю, у мене свербить під ложечкою!
– Давайте подивимось, що там у вас?
– Нічого не вийде, лікарю.
– Чому?
– Ложечка у мене в шлунку.
– Тільки ви усміхаєтесь, як я відразу ж хочу запросити вас до себе!
– Ой, ви, певно, старий розпусник!
– Ні, я дантист.
– Лікарю, а що у мене?
– Розтин покаже.
Рецидивіста перевіряють в психлікарні на неосудність:
– Що взимку і влітку одного кольору?
– Кров!
Начальник прийшов провідати хворого підлеглого:
– Знаєте, Іване Івановичу, я було подумав, що ви симулюєте. Із задоволенням упевнився в тому, що ви дійсно тяжко захворіли…
– Ви курите?
– Ні. Просто вбиваю час.
– Чим же він перед вами так завинив?
– Скажіть, ліки, які я вам виписав, допомогли?
– Прекрасні ліки, шикарні, я б сказала! Мені допомогли від ревматизму, син вже не кашляє, а залишками я відполірувала срібні ложки!
– Іваненко, я ж казала вам, що алкоголь – повільна отрута! – сварить свого «веселого» пацієнта дільничний лікар.
– А я, гик, Маріє Іванівно, нікуди, гик, не поспішаю.
Випустили психа з лікарні, всі дивуються:
– Як же тебе, тупого, випустили?
– А в нас перевірка була! Хто пролізе в замкову шпару, того випустять. У одного плече не пролізло, у другого – нога, а я відмовився.
– Чому ж?
– Як ти пролізеш – з другого боку у шпарі ключ був!
Психи приватизували психушку, вигнали лікарів та санітарів і, нарешті, відчули себе здоровими людьми.
Головний лікар психіатричної лікарні знайомить з роботою новачка. Відкриває двері в одну з кімнат:
– Тут у нас тільки автолюбителі.
– Але ж тут нікого немає!
– Вони всі лежать під ліжками і займаються ремонтом.
Іде лікар коридором психлікарні. Пацієнти на кожному кроці кричать:
– 31! 31!
Він запитує:
– Що «31»?
– Там! На даху!
Біжить на дах. Там теж пацієнти. Показують вниз і кричать:
– 31! 31!
Лікар підбігає до краю, зазирає. Його зіштовхують вниз і кричать:
– 32! 32!
– Хворий, ну як ви зайшли? Ви хворий, чи думаєте, що ми тут жарти жартуємо? Вийдіть і зайдіть, як має бути, – ноги зігнуті, рука на животі, з рота енергійний стогін… Ну!
– Лікарю, у мого чоловіка серйозні проблеми з психікою. Інколи я годинами йому що-небудь розказую, а потім виявляється, що він не чув жодного слова.
– Це не проблеми, шановна, це дар Божий!
На прийомі у психіатра:
– Лікарю, я якась потрійна особа! Думаю одне, говорю друге, а роблю третє…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя», після закриття браузера.
