Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

звичні маркетингові методи не дають очікуваного мультиплікатора. Рано чи пізно в хід йдуть сірі та чорні методи. Вони є завжди за будь-якої ситуації, яка може спровокувати неконтрольоване інформаційне поле. Або поле, у якому можуть бути різні думки, відмінні від офіційної, вигідної корпорації. Наприклад:

— поглинання конкурента неминуче призводить до оптимізації бізнесу, а це призводить до скорочення і невдоволення;

— Coca-Cola позиціонує себе як крутий молодіжний продукт, який п’є кожен у світі, а при цьому може спричинювати діабет і/або ожиріння.

Це норма. Ніхто не може бути 100-доларовою банкнотою і всім подобатися. Навіть якщо ти ідеальний, у тебе завжди є конкурент, якому ти заважаєш, — і він буде формувати невигідну тобі думку.

Зовсім узагальнено це можна назвати конкурентними війнами. Вони спокійно лежали в площині маркетингових воєн, поки не стало зрозуміло, що в цифрову епоху або ти керуєш громадською думкою, або хтось це робить замість тебе, і результат тобі не сподобається.

У більшості випадків не обходиться без підкилимної гри, коли суспільству свідомо дають брехливі або не до кінця правдиві інструменти. Або ретельно приховують важливі блоки інформації.

Якщо політичні вірусмейкери живуть у високій динаміці і тактичному плануванні, то корпорації — переважно в середньостроковій і стратегічній перспективі.

Якщо політичні вірусмейкери живуть у високій динаміці і тактичному плануванні, то корпорації — переважно в середньостроковій і стратегічній перспективі. Меседжі, які вони використовують, мають надовго стати нормою життя і трансформувати її: у вас карієс, на щітку потрібно видавлювати багато зубної пасти, курити — модно, і багато інших знайомих вам установок.

Віруси від корпорацій акуратні і креативні. Протистояти їм вкрай складно, фактично неможливо. Утім шкода, якої вони завдають, зазвичай не менша, а то і більша порівняно з політичними.

Рецепт протидії складний — потрібно читати й аналізувати. Процес схожий на перехід з фаст-фуду до здорового способу життя — складно і довго, але можливо.

В інформаційному полі вони є частиною, яка збільшує інформаційний шум і тим самим руйнує імунітет.

Окремо стоять лобісти, які працюють на межі політики і бізнесу. Зазвичай вони застосовують усі методи перших двох сегментів.

# 6. Цифрова корпорація

Це — Facebook, Google, Amazon тощо. Протистояти їм найскладніше, адже свої віруси і маніпуляції вони закладають у саму суть продукту.

Усі вони декларують високі місії, тихо заробляючи на продажу даних. Вони влаштували гонитву — хто акумулює більше даних. Усе це подають у дуже привабливій упаковці: візьміть те, що вам дуже потрібно, а натомість ми нічого не просимо. У цій грі ми навіть не пішки.

Тим часом будь-яка наша дія на будь-якому ґаджеті, особливо в онлайні, ретельно записується, аналізується, алгоритмізується і прогнозується. На підставі цього стає зрозуміло, кому ці дані потрібні і що з них можна витягнути.

Це окрема й дуже велика тема, на яку написано багато книг, знято блогів і зламано списів. Та впливати на це ми можемо вкрай мало. У такому разі важливо радше не робити дурниць і не погіршувати своє і без того невигідне становище, спрощуючи посередникам доступ до своїх даних. Хрестоматійний приклад з Cambridge Analytica — за проходження простеньких тестів у Facebook ми віддали купу даних.

Звісно, хакери не стоять на місці. Як і не скасовувався людський чинник у написанні коду самих корпорацій. Саме тому даркнет рясніє пулами персональних даних, які простим або складним способом потрапили до хакерів. Це реалії цифрової епохи. Це наріжний камінь усіх вірусів споживчого ринку, який починають активно застосовувати вірусмейкери. Їхня ефективність колосальна, оскільки будується на глибокій персоналізації.

Що робити? Розуміти можливі наслідки і думати, перш ніж натискати чергову кнопочку «прийняти». Розуміти, що коли ви купуєте собі капелюх, а через день турботливий Ebay шле вам лист з пропозицією купити турпутівку, парео і купальник, то це не диво, а результат обробки ваших персональних даних. Що більший асортимент запропонованих товарів і що більше вони стають вашою потребою, то більше даних ви віддали, тож вони вирушили жити своїм життям і стали доступні всім.

Рішення у такому разі подвійне: централізоване законодавче — усе до цього йде; і освітнє — ви можете уникнути безглуздих випадків, коли ви самі віддаєте свої ж дані.

# 7. Продавець повітря, або продавець надії

Вплив цього сегмента — один із найруйнівніших. Що в глибшій депресії опиняється суспільство, то більший запит на швидкі рішення і ширший цей сегмент. Він дуже численний і жодним чином не координований. З огляду на це він продукує мільярди брехливих і прикрашених меседжів, досить професійно упаковує їх у правильну обгортку і доносить до аудиторії. Він шкодить тим, що сіє хаос і руйнує надії. А отже, посилює депресію, спрощує смисли і отупляє, підсилюючи інформаційний шум.

Потрібно запам’ятати просте правило: ЧАРІВНИХ ТАБЛЕТОК НЕМАЄ.

Рецепт у цьому разі найскладніший, але один. Потрібно запам’ятати просте правило: ЧАРІВНИХ ТАБЛЕТОК НЕМАЄ. Якщо раптом здається, що є, — то теж немає. І коли дуже потрібно і дуже на них схоже — теж немає. І коли здається, що сусід їх з’їв і йому допомогло, — теж немає.

Це аксіома. На якомусь з етапів вас просто обманюють, з вас викачують гроші. Вам не допомагають, а ще більше шкодять.

Окремо зазначу про пул інфобізнесменів, які теж суттєво впливають на інформаційне поле.

Інфобізнес почав активно проявлятися в інформаційному просторі з початку 2010-х років, коли виникли хороші перед­умови:

— безкоштовний канал комунікації — вони перші зрозуміли, що кожен володіє своїм медіахолдингом;

— запит суспільства на нові знання, які неможливо перевірити і помацати;

— переважання картинки над сенсом;

— «успішний успіх».

Одними з перших цей напрямок освоїли тренери і коучі. Вони вже й так працювали на ринку послуг і відчували потребу в масштабуванні. Утім в інтернеті все має бути просто і для масової аудиторії. Тож їхні теми стали попсові, суть спростили, методики підігнали під онлайн-формат.

Запит суспільства на чарівну таблетку був великий. Перші продукти розлетілися, як гарячі пиріжки, сформували перші кейси успішності інфобізнесу і стимулювали прихід в нього всіх, хто надавав такі послуги.

Потрібно відзначити, що криза 2008 року викинула на ринок багато білих комірців, які шукали себе. Відвідавши два-три трансформаційні тренінги, вони теж рвонули на ринок тренерства, коучингу, психології, бізнес-тренінгу, консалтингу. Інтернет був для них чарівним способом отримання клієнтів і тиражування своєї експертизи. Звісно, їхні й без того неглибокі знання піддавалися спрощенню — і народжувалися зовсім вже чарівні пігулки.

Усе це сформувало великий запит на просування інфобізнесу в інтернеті і суміжних галузях: копірайтинг, відео, дизайн тощо. Це розширило ареал ураження, збору аудиторії і перевело галузь на новий рівень.

Успішність залежала не лише від неймінгу і простоти подачі, а й від особистості самого інфобізнесмена. Це збіглося з початком буму соціальних мереж і зумовило клонування «успішного успіху». Двадцятип’ятирічні «успішні бізнесмени» викладали філософські пости зі своїм фото в Ferrari і говорили, що всього цього досягли за один рік і можуть навчити цьому кожного.

Прийоми продавців повітря прості: легенда «як я зробив себе сам»; хороші фото; якісні тексти та відео; чітке відстеження настрою — що «піпл хаває»; уміння збільшувати і залучати аудиторію.

Це спричинило появу безлічі продавців повітря. За допомогою заїждженого патерна вони одурманювали й одурманюють маси, яким дуже потрібно стати успішними, вирватися з рутини, заробити гроші. Їхні прийоми прості: легенда «як я зробив себе