Читати книгу - "Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон"

7.

— Чому хлопці такі недоумки? — плюхнулася я на канапу.
— Питаючи про це одного з них ти ж не розраховуєш на глибокодумну відповідь, яка пояснить усе? — здійнявши брову, уточнив Тоні, заради цього навіть відірвавшись від планшета.

Гмикнувши, я знизала плечима — а чому б ні? Може, йому б зненацька вгатило осяянням по макітрі, й він роз’яснив мені усі чоловічі хиби, перетворився на першого у світі просвітленого недоумка, в якого місія — нести своїм братам по дрючкам між ніг дещицю розуму. Проте подібні дива в історії нашої планети ще не траплялися.

Та сподіватись на Соретті й без цього було марно — він не придумав нічого кращого аніж запропонувати мені вина: простягнув свій келих як панацею від усіх життєвих негараздів. Мій лицар, що спробував врятувати спаскуджений вечір!

Я могла б принести з кухні інший — власне, це потрібно було зробити, — та замість цього лише відпила трішки й, щоб розслабитися ще більше, підклала під спину одну з диванних подушок. Не ту, яку я з непритаманним мені відчаєм рятувала від жуйки.

— Тож… побачення провалилося?

Ні, я, звісно, не надто вже знемагала від очікувань, й не щебетала про нього постійно, та Тоні знав. Легко здогадався, що перед дзеркалом я, як яструб на полюванні, крутилася не для закупів чи прогулянки з заходом у кіно. Ще б пак, не могла ж я припертися на побачення з Карло у мереживній уніформі? Хоча він точно б погодився на такий варіант. Чи дарунок з небес.

Я розраховувала, що ми вип’ємо кави, потеревенимо про якісь дрібниці, й розійдемося без жодних натяків й шансів зустрітися знов — перше побачення зрідка буває серйозним: занадто багато нервів та бажання розтягнути інтригу хоча б до третьої зустрічі; а кур’єр одразу націлився на десерт. Я ще й пінку з капучино не зсьорбала, а він вже почав відпускати гиденькі натяки на те, що можна десь усамітнитись, навіщо втрачати дорогоцінний час.

Довелося пояснити йому доступно — та що там, й вельми красномовно, — що про це годі й мріяти та у лотерею «Зніми з Елізабет Болтон труси» він не виграв. Він посмикав головою, нібито все зрозумів, навіть перепросив за те, що ліз поперед батька в пекло, та вже за десять хвилин мацав мене за задок, розказуючи про якийсь новий фільм з Клуні.

Мої враження кулаком по зубах він, звісно, не отримав, та цю сцену запам’ятає надовго. Мабуть, вміння пристрасно й соковито лаятися як запальні італійці передається повітряно-крапельним шляхом, і я підчепила його від чоловіків Соретті. Або воно куняло десь в мені та прокинулось у пекельний вікенд як демон після темного лиховісного ритуалу. Це я до того, що Італія, змішана з Небраскою, виявилася новою вбивчою сумішшю на кшталт коктейлю Молотова — Карло спочатку огризавсь, ну, намагався, та потім накивав п’ятами, коли до нього дійшло — мене не вмовити й не примусити. А ще — не зупинити. Не уявляю навіть, як він завтра вранці погляне мені в очі, коли принесе сніданок у пентхаус.

— О ні, в мене просто тайм-аут, і за п’ять хвилиночок я повернуся до нього уся така збуджена після спілкування з тобою, — пробурчала я, знову змочивши горлянку вином.

Бос з кислою пикою спробував трохи вгамувати мене.

— Пригальмуй коней, Бессі, хіба я винен, що той хлопець бовдур?
— Я провела з тобою вихідні, Тоні. В тебе теж не так вже й багацько приводів пишатись собою.

Здавалося, наша звичайна жартівлива сварка виправить цей жахливий день, та я була не в змозі видушити з себе хоч щось грайливе.

— Це той кур’єр з ресторану? Я міг би звільнити його.
— Ще чого, — наморщила я носа. Навряд він при цьому вдасться до шантажу. З доказів в нього лише наше побачення, яке тривало не довше тридцяти хвилин, його криві руки й особливе ставлення Тоні до сестри-соціопатки. Ну і хто йому повірить? — Хай приходить сюди кожен ранок, дивиться на мене в білизні й страждає. Довготривала помста ліпша за одноразове покарання. Замість того, щоб просто змінити місце роботи, хай вдавиться слиною. Трохи терпіння й він мав би все це, — я легенько стиснула свої груди, — а так…

А ось щодо цього в мене й досі зберігалися сумніви.

Я отримала гроші, він — вечір з файною кобітою. Це така собі бізнесова угода, котра в якусь мить була вигідна нам обом, я не збиралася надавати йому бонусні голі послуги — якщо навіть бос мій позбавлений них, — й закохуватись в нього тим паче не хотіла.

— Ти дивовижна, Елізабет, тобі хтось казав це раніше? — промуркотів Соретті, із захопленням дивлячись на мене.

Я сприйняла це питання як риторичне, реагувати на нього не обов’язково, бо відповідь позитивних емоцій мені аж ніяк не додасть.

Єдиним прудким рухом бос поцупив в мене келих, поки я заворонилася, підлив у нього ще вина й, приклавшись до вінця на кілька секунд, повернув його мені.

— Сходжу за другим, — зітхнула я. Підводитись не надто кортіло — перед побаченням з Карло я штепно відробила своє у пентхаусі й звісно ж страшенно втомилася.

Тоні збентежено глипнув на мене.

— Навіщо?

Після чого ми аж настільки зблизилися, га? Після його спроби облапати мене в ліжку чи після терапії подушкою?

Щоправда, спільний вікенд у колі його сім’ї дійсно змінив щось між нами. Поки невловиме та незбагненне. Я б воліла якнайскоріше зрозуміти, що саме підпало під метаморфози, щоб не втрапити у якусь чергову пастку Соретті й не вмертвити нашу обопільну злагоду.

Мабуть, все очевидно: неможливо провести в одному ліжку дві ночі поспіль — з сексом чи без нього — не так вже й важливо, — й зберегти стосунки константними. Щось обов’язково станеться після. Еволюція та переродження у дещо інтимніше чи, навпаки, крах усього, що ми мали раніше? З таким головоломним клопітким кадром, як Тоні Соретті, цього ніколи не знаєш напевне.

— А ти чому лишився вдома? Безмозкі білявки самі себе не шпокнуть.

Нещодавно я помітила, що Тоні почав прогулювати вечірки й світські заходи, на які раніше бігав, як на лекції з улюбленого предмета. Підозрюю, це не дивовижне й раптове зцілення, а якісь проблеми з бізнесом. Недарма він увесь цей час не випускав з рук планшет, котрим користується виключно для роботи й комунікації з партнерами, чи з ким він там постійно підтримує зв’язок. Для Нетфліксу й порно він має інший — їх легко відрізнити за кольором чохлів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍