Читати книгу - "Спадок на трьох, Ілона Волошин"

— Раяне, що ти робиш? Негайно відпусти мене — намагаюся вирватися з його рук.

— З ким це ти була? На пристані? — в мені усе охололо — хто цей чоловік?

— Раяне, відпусти! Ти не маєш права!

— Це твій кузен? Брат? Чи може друг сім’ї? Чи коханця вирішила собі завести?

— Не займай! — кажу йому дивлячись прямо в очі. Цей божевільний таки слідкує за кожним моїм кроком.

— Емелін, відповідай! — підвищує голос — Ну! Не говоритимеш? Добре. Сідай в машину!

— Я нікуди з тобою не поїду! І я не буду тобі нічого пояснювати. Ти мені ніхто!

— Ніхто кажеш? Як тільки ми одружимося, ти й з дому не ступиш без мого  дозволу! Негайно сідай в машину!

Раянова присутність і уся ця ситуація давить на мене так, що хочеться розревітися від суму і розчарування. Піддавшись чоловіку, я сідаю в автівку відвертаю погляд убік, з бажанням уникнути зорового контакту. Тут я уже не витримую і відчуваю як сльози починають скочуватися з очей. Як же хочеться покінчити з усім цим…

³

— Я згодна! — кажу я, згадуючи нашу останню розмову з Вільямом.

— Ти впевнена? Я не можу запропонувати тобі нічого, окрім приємно проведеного часу.

— Цілком впевнена! — відповідаю я твердо, відчуваючи, як всередині мене помирає моя маленька дівчинка. Краще бути коханкою Вільяма, ніж дружиною цього божевільного Раяна.

— Добре, якщо ти впевнена… Але це може бути не так просто, як здається. — Я чую сумнів у його голосі та мені так кортить скоріше розставити всі крапки над «і» й бути готовою до всього.

— Ти сумніваєшся в мені? Я готова! Я впевнена у цьому більше, ніж будь-коли.

— Наші стосунки будуть без зобов’язань, сподіваюся, ти це розумієш. — Він запитує, і я мовчки киваю.

— Так, саме так я і хотіла. Жодних зобов’язань, тільки те, що ми вирішуємо разом. — кажу я, відчуваючи, як біль пронизує моє серце. Я давно вже безнадійно закохана в цього чоловіка, але краще так, ніж залишатися в ситуації, яка мене мучить.