Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Нагадай мені більше ніколи тебе не злити... - тихо промовив Азраель.
— Ага.. і трахати тільки в подобі феніксу? - я підмигнула чоловіку, на що той тихо загарчав, виставивши ікла..
— Гей, а ну киньте мені тут фліртувати! Зараз спалите мою майстерню! - прикрикнув на нас Матеус і ми обидва перевели погляд на нього. - І не дивіться на мене так! Кіро, а ти йди сюди. Треба підтягнути топ.
Півгодини коректив, поворотів, нахилів, і ми знову звернулися в людей, перевдягаючись в наш одяг.
— Дякую, Матеус. - я всміхнулася майстру, обійняла і ніжно поцілувала його в щоку. - Це неймовірно. Дякую.
— Завжди радий.. - чоловік завмер, ніби боячись поворухнутись.
Відпустивши його я вийшла надвір, а Ел, потиснувши другу руку, вийшов слідом з пакетами з костюмами.
— Ел, а чого це Пауло так хвилювався через те, що я вас ледь не видала, коли було виверження вулкану, а через те що ми будемо на карнавалі у подобі феніксів він не хвилюється. - спитала я, коли ми сіли в машину.
— Це вже традиція. Місцеві чекають нашої появи, а у світі нас знають за файер шоу, які ми влаштовуємо. Іноді ми навіть запрошені гості. - чоловік всміхнувся і, щойно закрились двері машини, притяг мене до себе. - Кіро, що ти зі мною робиш.. - прогарчав чоловік мені в обличчя, жадібно поцілувавши. - Поїхали в мою квартиру, я хочу щоб ти ще раз вдягнула цей костюм перед карнавалом.. а може і не раз.. - він хижо посміхнувся.
— Ну ні! - я відштовхнула Ела, посміхаючись. - Ти обіцяв мені погуляти. А поки ти мене погуляв тільки по підвалу на відшибі міста!
— Ммм.. тут я встановлюю правила, крихітко. - прогарчав чоловік і вже збирався кинутися на мене, але я моментально трансформувала ефес на моїй руці у кинжал і приставила йому до горла.
— Не сіпайся, любий. - всміхнулася я, ніжно поцілувавши його у шию, не прибираючи кинжал. - Зараз правила встановлюю я. І я хочу гуляти. Згода?
Азраель довго і пильно дивився на мене, після чого ледь кивнув.
— Згода. - всміхнувшись кутиками губ відповів він.
— От і добре. - я прибрала кинжал і поплескала чоловіка долонею по щоці. - Хороший хлопчик.
— Сподіваюсь ти гарно подумала і будеш готова до того, що чекає на тебе ввечері.. - тихо прогарчав чоловік з хижою усмішкою на вустах і завів машину.
Нічого не відповівши я перетворила кинжал знову на браслет на передпліччі і відкинулась на спинку крісла з легкою усмішкою на вустах.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попіл і Світло, Кіра Найт», після закриття браузера.