Читати книгу - "Світло (сяйво) душі, Зоряна Квітка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
З саду долинав щасливий дитячий сміх. Четверо дорослих сиділи за столом, а троє дітей гралися у траві — двоє старших і одне менше. Маленька дівчинка, точна копія Лірії, підбігла й голосно вигукнула:
— Мамо, можна піти до моря? Там дядько Дерек нас чекає!
— Тільки дядько? — усміхнулась Лірія.
— Ще Лілі. Вона хоче дещо показати.
— Добре, люба. Біжи.
— Мамо, тату, можна нам піти? — спитав хлопчик із чорним волоссям і карими очима, тримаючи за руку свою молодшу сестру з довгим білосніжним волоссям і лазурними очима.
Естель усміхнулась, простягнула руки. Дівчинка відпустила руку брата і побігла до неї.
— Лілі має показати щось цікаве? — запитала Естель, підхопивши доньку на руки.
— Так. Правда, не сказала що, бо це сюрприз. — відповів хлопчик.
— Не проти, якщо ми підемо з вами? — спитав Рейтан.
— Ні, — в один голос сказали діти.
Діти взялися за руки й радісно побігли вперед. За ними рушили їхні батьки. Біля моря їх зустріли Дерек і Лілі. Вони оголосили, що хочуть одружитися, а ще — Лілі, як і обіцяла, показала дітям свою особливу силу. Яку саме? Це залишилося секретом.
Світ гомонів грав новими барвами. Емілія часто приїжджала навідати онуків і прийняла обов’язок Берегині. Вона оберігала своїх дітей та онуків від біди й прийняла все, що мала прийняти дружина Едварда.
Закоханим вдалося вберегти та відродити світ, принести щастя в життя інших людей і з’єднатися навіки. Вони стояли на варті світу, як і колись давно, відродивши клятву, яку дали одне одному.
І знову… Зірка засяяла дуже яскраво.
Д
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світло (сяйво) душі, Зоряна Квітка», після закриття браузера.