Читати книгу - "Відьомські війни"

зустріч завтра, відмовити цьому чоловіку досить важко. Часом хотілось використати закляття і вирубити Теда, на жаль магія в маєтку не діє. Маю шанс реалізувати подібний план при наступній зустрічі завтра. Чоловік таки вмовив мене. Скоріше я погодилась, для того що більше не розмовляти з ним.

Наступний день прийшов надто швидко. Доведеться трішки почекати з пошуком. Сьогодні маю честь зустрітись з другом Теда Барнерсома — Майклом Треасом.

Відразу повинна попередити чоловік доволі неприємний. Гидкий тип — подібне прізвисько йому могла дати Ліса та Аніта. Манерами він не показує власної зневаги до людей. Демонструє певну діловиту зверхність. Має незвичне почуття гумору. Тед же кожного разу охоче регоче з жартів друга, і постійна просить розповісти ще історію з життя. Відомий колекціонер зібрав не лише купу чудернацьких автомобілів по всьому світі, але й таку ж кількість історій пов’язаних з придбанням. Щодо зовнішності нового знайомого додам декілька слів. Майкл Треас виглядає старше за свого друга. Нижчий ростом, лисуватий, з зайвими кілограмами та у дорогому чорному костюмі. Таке перше враження викликав колекціонер. Містер Треас ніколи не був одружений. Жодна жінка у його житті не змогла полонити серце такого видатного нареченого. Тому Теда і Майкла об’єднала спільна пристрасть до речей. Дарма, що речі трішечки різні: автомобілі, будинки. Така різниця не стане на заваді справжній дружбі. Містер Барнерсом, поглинаючи віскі з льодом, продовжував сміятись з чергової історії. Часом я почувалась зайвою в цій компанії. Дурненька, не знала, що таким чином ці двоє намагаються прихилити на свій бік. Подібний спосіб дуже дивний. Нарешті після «годинної тортури» Тед перейшов до справи. Виявляється чоловік порекомендував своєму другу придбати маєток. Я вже хотіла виправдовуватись. Аманда на моєму місці давно б послала цих найкращих друзів. Майкл звільнив мене від подібної участі. Нагадавши, що знає про термін перебування у Пінсі бідолашної сирітки і її пошук дорогоцінних речей, здатних зберегти спогади родини.

У відповідь я мовчки кивнула. Чоловік задоволено поглянув. Складається відчуття, що він зробив мені величезну послугу, даючи час почекати з продажем маєтку.

— Маєток просто диво. Він являє собою справжній витвір мистецтва, — не міг натішитись Майкл.

— Твоя правда. Будівля виконана у Вікторианскьому стилі, але важко сказати у саме якому напрямі. Адже я помітив деякі особливості, готичного відродження, італійський стиль, мансардний другої імперії, — мої очі розширились від здивування. Я побачила в Тедові надзвичайного знавця архітектури, яким ніколи не була. Дарма, що чоловік докладає свої знання, не на користь людям.

Мій маєток став темою обговорення з вживанням термінів, на яких розуміється лише справжній архітектор. Двоповерхова будівля з наявністю еркерів. Над входом височіють романські арки. Більша частина фундаменту збудована з каменю. На стіни також використано цеглу. Вікна на другому поверсі містять стрілчаті арки. Карнизи ніби нависають, та виконанні зі скобами. Дах покритий декоративним шифером, або точніше гонтом. На першому поверсі вікна навпаки більш високі. Ґанок дуже просторий, а дах багатогранний.

Вирішальне слово взяв містер Барнерсом: думаю Меган через 1,5 місяці ми зустрінемось вже у маєтку.

Я не стала заперечувати, хто знає, що станеться через цей час.

Очікуючи закінчення зустрічі, я в надії поглянула на двері. Тед також туди поглянув. Дивно, чомусь відчуваю сильну енергетику за дверима. Темну. Хтось з темною магією знаходиться зовсім поруч. Лише двері розділяють невідому особу та присутніх у вітальні. Напрочуд сильна енергетика видається мені знайомою, вона не належить Клер. Можна видихнути з полегшенням. Проте ненадовго, в кімнаті з’являється Нейтан.

Тед поставив на стіл порожню склянку віскі з льодом, та поспіхом підвівся: з радістю представляю тобі особливого гостя.

Майкл потиснув руку хлопцю та повільно зникнув, прихопивши з собою найкращого друга.

Не очікувала побачити Нейта, сьогодні в маєтку чи найближчим часом. Саме він став основною причиною ненависті Кейтлін до мене. Звісно не можу звинувачувати у всьому його. Та якби він нічого не сказав своїй подружці про якісь там почуття до мене. Почуття?!! Щоб там не було, рада, що зараз тут Нейт, а не Клер. Оцінюю поглядом хлопця, він змінився за рік. Підріс, став більш дорослішим. Його спортивна статура стала ще краще. Зачіска майже не змінилась та й обличчя не зазнало особливих змін. Мабуть, за виключенням одного. Обличчя у нього випромінює занепокоєність, страх криється у очах.

— Ти прийшов за дорученням Клер? — перше що спало на думку. Подібне запитання викликало невдоволення хлопця. Манера у якій він заговорив не була дружньою. Навпаки певне невдоволення.

— Навіщо ти повернулась у Пінс? — запитання на запитання, наша розмова добере логічного завершення, так і не розпочавшись.

— Тебе це не стосується, краще повертайся до Клер, — я намагалась надати голосу більш погрозливого тону. Аманда в цьому краща за мене. Нейт залишився стояти на місці. Не зводячи погляду з мене. Його темні очі дивились в мої, що аж стало не по собі.

— Тобі не варто було повертатись у Пінс. Ні, за жодних обставин, це надто небезпечно, — твої слова моїй родині в вуха. Погодитись з Нейтаном, означає в черговий раз підтвердити безумство власного вчинку. Пошук став надто не безпечним ще в минулому році. На скільки я помиляюсь в тривалості можливого перебування в Пінсі. 2 місяці тут, вже надто великий термін. Нейт своєю появою дав добре зрозуміти, що кожна хвилина у місті є надто великою розкішшю.

— Ти знаєш, що сталось минулого разу? — нормальна людина, що володіє інстинктом самозбереження вже давно б бігла чимдуж, дізнавшись про наміри Клер. Ця відьма викликає такий напад страху, що важко передати.

Мовчання Нейта у відповідь на запитання, говорило саме за себе.

Виявляється Саманта не така вже правильна жінка. За свою праведність доводиться платити зізнанням. Знайомий священик не раз чув сповіді жінки у гріхах. На цей раз сповідь була більш жахливою. Священнослужитель відпустив гріх за участь у подібному заході. Адже позбавлення життя відьми — надприродної істоти виправдовується будь-якими діями. Стає зрозуміло, що Ріхард таке ім’я священика, в давні часи перший підніс би смолоскип до осудженої людини. Байдуже відьма це не відьма, якщо людина викликала іскру недовіри в твоєму серці, то потрібно повністю покластись на власні почуття, а не шукати доказів, і виправдовувати засуджених до страти за магію. Жорсткий чоловік у поглядах на життя, доволі критично відноситься до усіх прихожан. Особливе ставлення заслуговує лише Кейтлін, що не зважаючи на справжню сутність готова принести в жертву будь-яку відьму. Звичайно маячня Клер не стане вбивати просто так, без поважної для власної персони причини.

Саманта в черговий раз прийшла