Читати книгу - "Тінь перемоги"

ми наступаємо, противник стоїть у глухій обороні і завдає контрудари. Обговорювалися питання, не як нам наносити контрудари, а як відбивати контрудари противника. 5.

Першою і центральною доповіддю була доповідь Жукова про способи раптового нападу на противника. Тема другої доповіді - «Військово-Повітряні Сили в наступальній операції і в боротьбі за панування в повітрі». Доповідач - начальник Головного управління ВПС Червоної Армії генерал-лейтенант авіації П. В. Ричагов. Жуков пише: «Це був дуже змістовний виступ». («Спогади та роздуми. Стор. 191) Більше Жуков нічого не сказав. Довелося чекати ще чверть століття, поки не розвалився Радянський Союз і не була опублікована стенограма наради. Суть "дуже змістовного виступу" Ричагова зводилася до того, що "найкращим способом ураження авіації на землі є одночасний удар по великій кількості аеродромів можливого базування авіації противника". («Напередодні війни. Матеріали наради вищого керівного складу РСЧА 23-31 грудня 1940». Стор. 177)

Ще доповідь: «Використання механізованих з'єднань в сучасній наступальній операції і введення механізованого корпусу в прорив». Доповідач - командувач військ Західного особливого військового округу генерал-полковник танкових військ Д. Г. Павлов. Ось тільки один пасаж з його доповіді: «Польща перестала існувати через 17 діб. Операція в Бельгії і Голландії закінчилася через 15 діб. Операція у Франції, до її капітуляції, закінчилася через 17 діб. Три дуже характерні цифри, які не можуть мене не змусити прийняти їх за якесь можливе число при розрахунках нашої наступальної операції». («Напередодні війни. Матеріали наради вищого керівного складу РСЧА 23-31 грудня 1940». Стор. 255)

6.

У ті часи за радянськими статутами смуга оборони дивізії - 8-12 кілометрів. Промовці на нараді одноголосно виступають за розширення смуги оборони. Аж надто висока щільність військ в обороні виходить. Навіщо так багато військ ставити в оборону, прирікаючи їх на бездіяльність? Дати дивізії смугу оборони в 30 кілометрів! Дати їй 40! А вивільнені війська кинути в наступ!

Розглядалися інші можливості: концентрувати всі сили на тих напрямах, де ми будемо наносити раптові удари по Німеччині, а на другорядних напрямках не оборонятися взагалі - на тих напрямках треба просто оголяти кордон! Виступає начальник штабу Ленінградського військового округу генерал-майор П. Г. Понеделін і, посилаючись на досвід Громадянської війни, закликає сміливо знімати війська там, де ми наступати не маєм наміру, щоб сконцентрувати величезні сили там, де будемо наступати: «Ви пам'ятаєте, наші керівники не боялися, йдучи на оголення цілих великих просторів з тим, щоб зібрати потрібні війська на потрібному напрямку фронту.» («Напередодні війни. Матеріали наради вищого керівного складу РСЧА 23-31 грудня 1940». Стор. 321) Генерал-майор Понеделін не дарма каже про якихось безіменних керівників. У ході Громадянської війни заради створення ударних угруповань вельми сміливо оголяв другорядні ділянки фронту Тухачевський. За цю «сміливість» Тухачевський поплатився найбільшим розгромом. Під Варшавою пан Пілсудський раптово вдарив з боку флангу, який Тухачевський так сміливо оголив. Але урок Тухачевського нічому не навчив деяких наших полководців. Ось Понеделін і вимагає повторити досвід Тухачевського, не називаючи його на ім’я.

За кілька місяців до цієї наради завершилася війна проти Фінляндії. Головні сили Червоної Армії штурмували «Лінію Манергейма» на Карельському перешийку, а Понеделін був командиром 139-ї стрілецької дивізії і забезпечував другорядний напрямок. І ось він ділиться своїм досвідом: «139 сд побудувала міцну оборону на фронті 30 кілометрів, маючи праворуч відкритий простір на 50 кілометрів і ліворуч 40 кілометрів». (Там же. Стор. 323)

Не треба думати, що всі вищі командири Червоної Армії сліпо вірили в цінність досвіду Громадянської війни, коли заради створення наступальних угруповань деякі напівграмотні стратеги типу Тухачевського оголювали другорядні ділянки фронту. Були і в нас розумні полководці. Проти широкого використання старого досвіду вельми різко виступав Маршал Радянського Союзу Семен Михайлович Будьонний.

Коли Понеделін сказав про те, що його дивізія відважно утримувала 30 кілометрів, маючи праворуч і ліворуч оголені ділянки кордону загальною протяжністю 90 кілометрів, Будьонний не витримав і кинув з президії: А противник перед вами був? На це зал відповів дружним реготом.

Але не всі сміялися. Для генерала армії Жукова досвід Громадянської війни був священним. Жуков тримався за цей досвід, як сліпий тримається за стіну. І просував наверх тих, хто цим досвідом дорожив. Через місяць після наради Жуков став начальником Генерального штабу. Він не забув Понеделіна, який закликав сміливо оголяти фронт. У своїй доповіді Жуков вимагав збирати для удару гігантську міць на вузьких ділянках. Пам'ятайте: «Загалом на площі 30 на 30 км буде зосереджено 200000 людей, 1500-2000 гармат, маса танків, величезна кількість автотранспорту та інших засобів.» Для того, щоб це зробити, треба десь фронт оголювати. Молодець Понеделін!

Посада Понеделіна дуже висока - начальник штабу Ленінградського військового округу. Адже він ще тільки генерал-майор. Проте Ленінградський військовий округ у майбутньому розтрощенні Німеччини гратиме другорядну роль. І Жуков пропонує Понеделіну посаду трохи нижчу, зате на головному напрямку війни, там, де є можливість відзначитися. Понеделін стає командуючим 12-ї армії у Львівсько-Чернівецькому виступі.

Понеделін діє так, як вимагають інтереси нападу: сили - в ударний кулак, а кордон оголити!

Результат: у червні 1941 року 12-а армія Понеделіна була розбита, як усі радянські війська Першого стратегічного ешелону. Сам Понеделін потрапив у полон. Після війни його під конвоєм привезли в Москву, судили і розстріляли.

А Жуков, який Понеделіна поставив на кордон і гаряче підтримав ідею сміливого оголення фронту, залишився в стороні. Жуков - герой і великий геній.

7.

Доповідь «Характер сучасної оборонної операції» прочитав командувач військ Московського військового округу генерал армії І. В. Тюленєв.

Ага! Отже все-таки розглядали питання оборони!

Так. Розглядали. Ось що Тюленєв сказав у доповіді: «Ми не маємо сучасної обґрунтованої теорії оборони».

І це чиста правда. Радянська військова думка до грудня 1940 року цим