Читати книгу - "Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда"

Весілля Микити та Ані було святом, яке всі чекали з нетерпінням. Вся родина зібралася в красивому залі, прикрашеному квітами, під звуки ніжної музики. Кола, усміхнений та щасливий, радісно бігав навколо, притискаючи до себе м’яку іграшку, яку йому подарували на свято. Він, з виглядом маленького чоловічка, із задоволенням спостерігав за тим, як його тато та Аня знову ставали однією сім'єю.

Аня, в елегантній біло-скелястій сукні, посміхалась, стоячи поруч з Микитою, який тримав її за руку. Коли настала черга сказати свої обітниці, Микита, дивлячись в очі Ані, сказав:

— Ти — моя підтримка і моя любов. Завжди залишайся такою, якою ти є, бо з тобою я відчуваю себе справжнім. І я обіцяю тобі підтримку, любов і турботу на всі наші роки разом.

Аня ніжно відповіла:

— Ти для мене — все. І я обіцяю, що буду з тобою через всі труднощі і радісні моменти нашого життя.

Після обміну кільцями і довгоочікуваних обітниць, Кола підійшов до них і, широко посміхаючись, сказав:

— Мама і тато, я щасливий! Я вас люблю!

Аня обійняла сина, а Микита, вражений моментом, не зміг стримати сльози щастя. Він подивився на Аню і сказав:

— Ми — сім’я. І це найкраще, що з нами сталося.

Коли свято наближалося до кінця, Микита отримав дивовижну новину: Аня була вагітна. Вона і сама ще не зовсім зрозуміла, як це сталося, але серце її билося сильніше, коли вона сказала:

— Микито, я вагітна... Ми матимемо ще одну дитину!

— Ми будемо батьками! О, як же я щасливий! У нас буде аж п’ятеро! Одна донечка і чотири синочки!

Ці слова стали початком нового етапу їхнього життя. Вони обнялися, і все навколо здавалося ідеальним, як у казці.

З того часу вони разом подолали всі труднощі, разом сміялися і разом раділи. Кожен новий день приносив їм тільки більше щастя, а їхня родина ставала міцнішою з кожним роком.

Кінець 

Кінець