Читати книгу - "Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда"

— Біля моря? Гарна думка! Уявляю, як Маша у весільній сукні стоїть на березі, а хвилі тихенько хлюпочуться поруч.

Аня захоплено кивнула:

— Так! Це було б дуже романтично! Уяви: арка, прикрашена білими трояндами, легкий морський бриз, гості сидять на красивих стільцях, а Дмитро дивиться на Машу, ніби вона єдина у всьому світі…

Микита засміявся:

— Ти точно письменниця! Опишеш це в книзі?

Аня загадково усміхнулася:

— Можливо… Але спочатку треба дізнатися, що скаже Маша.

— Ну, якщо вона відмовиться, я сам хочу таке весілля, — пожартував Микита, дивлячись на Аню.

Вона почервоніла, але не відвела погляду:

— Домовилися, тоді наступне весілля буде нашим.

Микита здивовано підняв брови, а потім засміявся:

— Ну все, тепер точно будемо планувати!

Микита усміхнувся і ніжно обійняв Аню:

— Вітаю, моя письменнице! Це чудово!

Аня радісно кивнула, її очі світилися від щастя:

— Так, я дописала фінальну главу! Тепер можу надіслати редактору.

Аня загадково усміхнулася:

— Дмитро і Маша одружилися на березі моря, все було ідеально... А знаєш, що найцікавіше?

— Що?

— У кінці вони дізнаються, що чекають на дитину.

Микита засміявся:

— От ти вигадниця! Ну що ж, тоді тепер чекаємо, що скаже твоя редакторка.

Аня швидко відкрила ноутбук і надіслала рукопис. Вона нервово затримала подих, а Микита обійняв її за плечі.

— Все буде добре. Ти талановита, і ця книга стане справжнім хітом!

Аня взяла телефон, побачивши, що дзвонить Таня, її серце затремтіло. Вона відповіла з нервовою усмішкою:

— Привіт, Таню! Як ти?

Таня на іншому кінці лінії відразу ж почала говорити енергійно:

— Привіт, Аня! Чула, ти закінчила книгу! Я тільки що переглянула рукопис... це просто неймовірно! Твій стиль, персонажі, і як ти все завершуєш — просто захоплює! Я дуже рада, що ти вирішила закінчити саме так.

Аня відчула полегшення і невелике здивування:

— Правда? Ти справді так думаєш?

Таня сміялася:

— Так, це чудово! Твій роман буде великим успіхом, Аня! Єдине, що я б порадила, — зробити кілька незначних змін в кінці, але це дрібниці. Взагалі, я думаю, це буде бестселер!

Аня не могла стримати посмішки:

— О, ти мене дуже тішиш! Дякую за підтримку, Таню!

— Ти заслуговуєш на всі похвали, — відповіла Таня. — Я надішлю тобі детальні відгуки по електронці. А тепер, давай організуємо щось класне, щоб відсвяткувати!

Аня з радістю погодилась:

— Обов'язково! Ти ж знаєш, я люблю святкування!

Вони обоє посміхалися, розуміючи, що це — початок нового етапу.

Микита, який саме зараз сидів поруч із Анею, повернув голову до неї і запитав:

— Що сталося? Ти розмовляла з Танею?

Аня посміхнулась і з радістю сказала:

— Так, вона сказала, що моя книга справді чудова! Вона хоче, щоб я внесла кілька маленьких змін, але в загальному — це буде великий успіх!

Микита усміхнувся і, поклавши руку на її плече, відповів:

— Ти заслуговуєш на це! Я завжди вірив у тебе. Тепер залишилося тільки зробити наступний крок, а я буду поруч.

Аня подивилась на нього з вдячністю і сказала:

— Дякую, Микито. Твоя підтримка дуже важлива для мене.