Читати книгу - "Між рядками наших сердець, Ліліт Вайсс"

Розділ 23: Пробудження нових почуттів

Наступний місяць пройшов швидко і, здавалося, кожен день приносив нові сюрпризи. Єва та Марк почали відчувати себе набагато впевненішими в своїх стосунках, але навіть попри це кожен із них усе ще мав свої сумніви і переживання. Це було природно. Стосунки розвиваються, і разом із тим виникають нові питання, нові труднощі, які потрібно долати разом. Тому, хоча все здавалося стабільним, іноді між ними виникали моменти напруги, про які вони не завжди могли говорити.

Одного вечора, коли вони сиділи в парку, Єва помітила, що Марк виглядає відстороненим, мов би розмірковує про щось важливе. Вона вирішила, що не буде тиснути, але її серце знову відчуло, що щось змінилося.

"Марк," — почала вона, ковзаючи поглядом по його обличчю, "ти сьогодні виглядаєш якось… відсторонено. Що трапилось?"

Марк поглянув на неї, а потім перевів погляд на землю, немов обираючи правильні слова.

"Я просто… думаю про наше майбутнє. Не знаю, як це пояснити, але я починаю розуміти, що нам потрібно вирішити, що буде після школи. Я хочу бути з тобою, але інколи боюся, що наші шляхи розійдуться."

Єва відчула, як її серце стискається від цих слів. Вона знала, що це питання рано чи пізно постане, але все одно це було важко слухати. Майбутнє, яке вони уявляли разом, було ще дуже невизначеним.

"Я теж про це думала," — відповіла вона, тихо. "Але мені здається, що важливо не просто планувати, а й бути готовими до змін. Ми не можемо знати точно, як буде, але можемо вирішити, що робити сьогодні."

Марк підняв очі і подивився на неї, наче шукаючи підтвердження своїх власних переживань. Він не був готовий до конкретних рішень, але те, що Єва висловила, якось заспокоїло його. Вони були не одні у своїх переживаннях.

"Ти права," — сказав він, усміхаючись. "Ми не можемо передбачити майбутнє. І, можливо, це навіть краще. Головне, що ми разом, і в даний момент ми вибираємо один одного."

Єва відчула велику полегшення від його слів. Це був не стільки серйозний крок до розв'язання проблеми, скільки усвідомлення того, що вони можуть пройти через будь-які труднощі разом. Вони почали більше довіряти один одному, і це створювало зв’язок, який був сильнішим за всі сумніви.

Наступні дні стали для них випробуванням на те, як вони зможуть адаптуватися до змін у своєму житті. Вони більше часу проводили разом, працюючи над своїми стосунками, і намагалися розв'язувати всі питання, що виникали.

Але навіть коли все починало виглядати на краще, нові проблеми не забарилися. Єва дізналася, що Марк вирішив вступити до університету в іншому місті. Це рішення змусило її серце стискатися, але вона не сказала йому про свої страхи. Вона розуміла, що це його вибір, і не могла його змусити залишитися тільки через її почуття.

Однак з кожним новим кроком, який вони робили разом, Єва розуміла, що стосунки не будуються на безперервному комфорту. Вони потребують змін, компромісів і готовності до того, щоб іноді йти в невідоме. Вона не знала, що буде через кілька місяців, але вона була готова прийняти те, що чекає попереду.

Якось, сидячи з Марком на даху його будинку, вони подивилися на зоряне небо. Вона відчула, як між ними знову виникає відчуття близькості, навіть у той момент, коли майбутнє здається таким невизначеним.

"Ти знаєш, що навіть якщо наші шляхи розійдуться, я завжди буду тебе любити?" — тихо сказала Єва, не звертаючи погляду від зірок.

Марк взяв її за руку і тихо відповів:

"Я знаю. І я буду тебе любити, навіть якщо ми будемо далеко один від одного. Ми завжди будемо частиною життя один одного."

Ці слова, хоча й прості, здавалися такими важливими. Вони обидва знали, що життя не завжди буде простим, але цей момент був їхнім. Вони мали одне одного — і це було головне.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍