Читати книгу - "Картковий будинок"

колег. Є ж, зрештою, і переваги у тому, щоб бути найбільш безликим старшим членом уряду її величності.

Поки Уркгарт карлючками підписував необхідні форми, менеджер завершив рахувати гроші й почав виписувати квитанцію. Банки — як ті водопровідники, подумав Уркгарт: готівку в руки і жодних питань.

— Ще одна річ,— сказав Уркгарт.

— Звичайно.

— Я не хочу, щоб гроші лежали на рахунку без діла. Я б волів, щоб ви купили мені якісь акції. Можете це влаштувати?

Менеджер задоволено закивав. Більша комісія.

— Я б хотів, щоб ви купили двадцять тисяч звичайних акцій ТОВ «Ренокс Кемікалз Компані». Здається, зараз торгуються по більш ніж двісті фунтів і сорок пенсів за акцію.

Менеджер звірився зі своїм екраном і запевнив свого клієнта, що замовлення буде виконано до четвертої години того ж таки дня, на загальну суму в 49.288,40 фунтів, включаючи гербовий збір[31] і комісію брокерів. Це залишить на новому рахунку близько 711,60 фунтів. Уркгарт підписав ще кілька форм карлючками і таким самим нерозбірливим підписом.

Менеджер посміхнувся, підсовуючи квитанцію через стіл до свого нового клієнта.

— Приємно вести з вами справу, містере Колінґридж.

Понеділок, 26 липня —

середа, 28 липня

Кінець сесії. Останній тиждень перед початком літніх канікул. І теплової хвилі. Чимало парламентарів уже покинули Вестмінстер, а ті, хто лишився на своїх постах, були незібрані й нетерплячі. Витримувати вісімдесятиградусну температуру[32] в будівлі, де ідея кондиціювання полягала в тому, щоб відчинити вікно й обмахуватися порядком денним, було мукою. Та скоро все завершиться. Лишалося всього-на-всього сімдесят дві години суперечок.

Уряд не зважав на атмосферу незібраності. Протокол покаже, що урядовці принаймні залишалися на місцях, випускаючи стоси письмових відповідей та прес-релізів, поки всі решта байдикують. Міністри з відділу охорони здоров’я були тільки вдячні цій незібраності, адже одна з багатьох письмових відповідей, випущених ними, стосувалася відкладення програми розширення лікарень. Завдяки витоку це вже була не новина, а зараз її внесли в протокол, і тепер урядовці могли бодай виходити на денне світло, а не тікати у тінь щоразу, як хтось про це запитував.

У відділу були й інші справи. Список очікування лікарень. Прес-реліз щодо останнього спалаху свинки у Вельсі. І традиційне оголошення про три нові види ліків, які уряд, за рекомендацією міністра охорони здоров’я та комітету з безпеки лікарських засобів, ліцензував для загального застосування. Одним з препаратів був «сайбернокс», новий медикамент, розроблений ТОВ «Ренокс Кемікалз Компані», який виявився надзвичайно ефективним щодо контролю потягу до нікотину, коли його давали маленькими дозами залежним щурам і біглям. Такі самі неперевершені результати було отримано під час тривалого тестування на людях, а нині усе населення могло отримувати його за приписом лікаря.

Повідомлення викликало хвилю активності на «Ренокс Кемікалз». Прес-конференцію скликали на наступний же день. Директор маркетингу натиснув кнопку й намітив розсилку кожнісінькому практикуючому лікарю в країні, а брокер компанії проінформував фондову біржу про нову ліцензію.

Відповідь не забарилася. Акції ТОВ «Ренокс Кемікалз Компані» підскочили від 244 фунтів до 295. Двадцять тисяч звичайних акцій, куплених брокерами Юніон-банку Туреччини за два дні до того, зараз вартували 59 000, плюс-мінус якийсь дріб’язок.

Незадовго до полудня наступного дня телефонний дзвінок до менеджера Юніон-банку Туреччини доручив тому продати акції й кредитувати суму на відповідний рахунок. Співрозмовник також пояснив, що, на жаль, справи з готелем в Анталії не просуваються і власник рахунку повертається до Кенії. Чи не був би банк таким люб’язним закрити рахунок та очікувати на візит вкладника сьогодні по обіді?

Це сталося саме перед закриттям банку, о третій годині, коли той самий чоловік у капелюсі, спортивному піджаку й темних окулярах зайшов до відділення на Севен-систерз-роуд. Його запросили до кабінету менеджера, де вже чекав чай, але він відмовився. Він простежив, як менеджер з асистентом розмістили на столі пачки двадцятифунтових банкнот на суму 58 250 фунтів плюс ще 92,16 фунтів іншими номіналами, які клієнт поклав на дно своєї коричневої вельветової сумки. Його брови злетіли, почувши про 742 фунти комісії, яку банк узяв за його короткочасний і простий рахунок, але, як і очікував менеджер, він вирішив не здіймати бучу. Він попросив, щоб підсумковий звіт надіслали йому на його адресу в Педингтоні, й подякував клерку за люб’язність.

Наступного ранку, менш ніж за два тижні по тому, як Фірдаус Джабвала зустрівся з Уркгартом, головний організатор приніс 50 000 фунтів готівкою до скарбника партії. Значні виплати готівкою не були чимось незвичним, тож скарбник висловив задоволення, дізнавшись про нове джерело фінансування. Уркгарт порекомендував скарбнику вжити звичних заходів, щоб переконатися, що донора з дружиною запросять на один-два благодійні прийоми на Даунінг-стріт, і попросив проінформувати його, коли це станеться, щоб він зміг вжити особливих заходів з політичним секретарем прем’єр-міністра, щоб містер і місіс Джабвала заздалегідь отримали десять хвилин віч-на-віч з прем’єр-міністром.

Скарбник зробив дбайливий запис адреси донора, сказав, що напише невідкладний і відповідно зашифрований лист подяки й замкнув гроші у сейфі.

Безпрецедентно для товариства міністрів Кабінету, того вечора Уркгарт поїхав у відпустку вкрай розслабленим.

Частина друга

Зняття

Розділ чотирнадцятий

Якось я здобув друге місце у школі. Я отримав Біблію, обшиту шкірою. В записці всередині, виведеній каліграфічним почерком, було сказано, що це приз за здобуток. Здобуток? За те, що прийшов другим?

Я перечитав ту Біблію від «А» до «Я». Помітив, що святий Лука казав, щоб ми прощали своїх ворогів. Я прочитав і решту його слів, а ще слова усіх святих, дійсно-таки прочитав. І ніхто ніде не згадував про прощення своїх друзів.

Серпень

Пора перепочинку, відкладених убік проблем, літніх злив і свіжості, морозива, ягід, льодяників і сміху, час згадати ті речі, заради яких ми живемо. Хіба що газети в серпні до дідька жахливі.

Поки політики й головні політичні кореспонденти були у роз’їздах, другорядні журналісти з лобі старалися заповнити вакуум і зцементувати свої кар’єри. Тож вони гналися за першою-ліпшою вихопленою чуткою. Те, що у вівторок було незначним припущенням на п’ятій сторінці, вже у п’ятницю відкривало газету. Серпневий люд хотів заявити про себе, тож заяви, які вони робили, аж надто часто стосувалися репутації Генрі Колінґриджа. Рядові члени, яких лишили байдикувати і про яких ніби сам час забув,