Читати книгу - "Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм"

class="p1">47. «Умом Россию не понять», Литературная газета, 5 апреля 1990; и «Отзвуки Великой французской революции в русской культуре», Новый мир, № 7 (июль 1989), 185-87.

48. В. Ушаков, «Немыслимая Россия», у книжці: С. Б. Чернышев, ред., Иное. т. 3, 393–420.

49. О. Н. Трубачев, В поисках единства (Москва: Наука, 1992).

50. Див. критику книжки Саїда в праці: Bart Moore-Gilbert, Postcolonial Theory (London: Verso, 1998), 34–73.

51. Canovan, Nationhood and Political Theory.

52. Типовою з цього погляду є книжка О. Н. Трубачев, В поисках единства.

53. Gandhi, 89.

54. Homi Bhabha, «DissemiNation» Time, Narrative and the Margins of the Modern Nation,» у The Location of Culture (London: Routledge, 1994); і Gillian Whitlock and Helen Tiffin, eds., Re-Siting Queen’s English: Text and Tradition in Post-Colonial Literature (Amsterdam and Atlanta: Rodopi, 1992).

55. Bill Ashcroft et al, The Empire Writes Back (London: Routledge, 1989), 38–39.

56. Там само, с. 52.

57. Прозові тексти рясніють такими виразами, як «обмежений простір» («brief space»), «півсвіту» («half world») тощо, які зустрічаються зазвичай у поезії. Edgar Mittelholzer, My Bones and My Flute (London, 1955), 43.

58. Gandhi, 99-100.

59. Bhabha, The Location of Culture,23.

60. Gayatri Spivak, «Neocolonialism and the Secret Agent of Knowledge,» quoted in Moore-Gilbert, 78.

61. Gandhi, 160.

62. Там само, с. 168–169.

63. I. Adam and H. Tiffin, eds., Past the Last Post: Theorizing Postcolonialism and Postmodernism (Calgary: University of Calgary Press, 1990), vii.

64. Moore-Gilbert, 10.

65. У романі-епопеї Марії Домбровської «Ночі і дні» (1934) група польських студентів університету збирається, щоб читати заборонені книжки, добре усвідомлюючи, що просування вгору щаблями соціальної драбини для них неможливе, бо вони поляки, а не росіяни. Дія роману відбувається наприкінці XIX і на початку XX ст.

66. Frantz Fanon, The Wretched of the Earth, переклад: С. Farrington (New York: Grove, 1968), 101.

67. Георгий Шенгели, «Аральская катастрофа», Новый мир, № 5 (май 1989), 176–181.

68. Микола Бердяев був першим, хто це зауважив. Berdiaev, The Russian Idea, переклад: R. M. French (New York: Macmillan, 1948); Berdiaev, The Origin of Russian Communism, Idea, переклад: R. M. French (London: Geoffrey Bles, 1955) і G. Gorer and J. Rickman, The People of Great Russia (1949) (New York: Norton, 1962), 187.

69. E. M. Thompson, Understanding Russia: The Holy Fool in Russian Culture (Lanham, MD: University Press of America, 1987).

70. Norman Davies, God’s Playground: A History of Poland, vol. 2 (New York: Columbia Univ. Press, 1984), 86–90; Tadeusz Bobrowski, Pamietnik mojego zycia, vol. 2 (Warszawa: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1979), 223, 441–522; і Pipes (1974), 118–119. Адам Міцкевич описав такі присвоєння у збірці «Відступ від теми» (1832).

71. Marian Radwan, ed., Inwentarz materialow do dziejow Kosciola Katolickiego w Rzeczypospolitej і w Rosji [Inventory of materials about the history of the Catholic Church in the Polish Respublica and in Russia], 3 vols. (Lublin: Instytut Europy Srodkowo-Wschodniej, 1997-98).

72. Seton-Watson, 435.

73. «Вдоль стен стояли стулья с задками в виде лир; они были куплены еще покойником генералом в Польше, во время похода». Иван Тургенев, Собрание сочинений (Москва: Государственное издательство художественной литературы, 1961), 149.

74. Ivan Turgenev, Fathers and Sons, edited by Ralph E. Matlaw (New York: Norton, 1966), 27.

75. Seton-Watson, 280-88; і Andrzej Nowak, ed., Kronika Polski (Krakow: Kluszczynski, 1998), 431.

76. Твір Юліуша Словацького «Ангеллі» є вражаючим вираженням тривоги й гніву пригнобленої людини. У цій поемі, написаній більш ніж за сто років до праці Фанона, використовується інший жанр (поезія в прозі) для висловлення почуття сум’яття пригноблених людей. Juliusz Slowacki, Dziela wszystkie, vol. 3 (Wroclaw: Ossolineum, 1952), 9-59. Переклад «Ангеллі» англійською мовою: Dorothea Prall Radin (London: Allen & Unwin, 1930).

77. Інтерв’ю з Девідом Гергеном. Див. п. 19.

78. Badretdinov, 97-100.

79. Solzhenitsyn, Cancer Ward, 74.

80. «Вираз «правозахисник» став образою в Росії», — казала в 1995 р. Рейчел Денбер (Rachel Denber) представниця в Москві правозахисної групи «Human Rights Watch / Helsinki». У звіті цієї групи повідомлялося, що в 1995 р. стан з правами людини в Росії значно погіршився порівняно з ситуацією на початку 1990-х років. «Російська влада продовжувала криваву війну у віддаленій республіці Чечні, повністю нехтуючи гуманітарним правом, і призвела до тисяч випадків загибелі цивільного населення». Reuter (Moscow), 8 December 1995.

81. Союз нерушимый республик свободных / Навеки сплотила Великая Русь /Да здравствует созданный волей народов / Единый могучий Советский Союз.

82. Peter Ford, «The View from the Kremlin: Russia as Eternal Superpower,» Christian Science Monitor Online, 29 May 1997. Форд вказує також, що в 1997 р. Аман Тулєєв, губернатор Кемеровської області, висловився так: «Цей парад суверенітетів [проголошення незалежності колишніми радянськими республіками] вже залишився позаду…. Співдружність має вести її лідер, Росія». Президент Борис Єльцин у передмові до своєї книжки «Боротьба за Росію» писав: «Я завжди дотримувався думки, що Росія повинна залишатися сильною державою в усі часи…. Ми дістали статус великої держави у спадщину, і він є не тільки основою для нашої свідомості і нашої культури, а й кодексом для кожної державної структури Росії». Леонід Фітуні, керівник ліберальної аналітичної установи — Центру стратегічних і глобальних досліджень у Москві — зробив такий прогноз: «Звичайно, коли Росія стане на ноги, залікує свої рани, коли її економіка зростатиме, вона подивиться за свої кордони…. Якщо Росія буде сильною, неминуче відбуватиметься експансія — спершу економічна, а потім і політична».

83. Uri Ra’anan, «Introduction» in Uri Ra’anan, ed., The Soviet Empire: The Challenge of National and Democratic Movements (Lexington, MA: D. С Heath, 1990), x.

84. Agence France-Press, 15 January 1999.

85. С. Б. Чернышев, ред., Иное.

86. Владимир Пастухов, «Будущее России вырастает из прошлого. Посткоммунизм как логическая фаза развития евразийской цивилизации», Полис, N№ 5–6 (1992).

87. «Похороны Николая II — событие номер один во всем крещеном мире». Аркадий Соснов, «Нелюбовь к отечественным гробам», Огонек, № 28 (13 июля 1998).

88. Повідомлення Пенні Морвант (Penny Morvant) у OMRI Daily Digest, 1 September 1995.

89. Davies, 1984, 89.

90. Д. С Лихачов, огляд праці Б. Д. Грекова «Культура Киевской Руси», Исторический журнал, т. 1/2 (137/138) (1945), 89–90.

91. Неповний перелік включає Розу Люксембург, Дж. А. Гобсона, Ґабріеля Колко, Дж. А. Шумпетера, Ганну Арендт, Пола Кеннеді, Вільяма Еплмена Вільямса, Ноама Хомскі (Chomsky), Говарда Зінна, Валтера Лефебра. Said, Culture and Imperialism, 5.

92. Валерия Новодворская, «Бросайте за борт все, что пахнет кровью», Новое время (сентябрь 1996). Переклад: «Steven Clancy, «Throw Everything Overboard That Smells of Blood.» Sarmatian Review 17, no. 3 (1997), 482.

93. E. J. Hobsbawn, Nations and Nationalism since 1780, 2d rev. ed. (Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1990), 65.

94. Американський економіст Пол Марер