Читати книгу - "Брама"

патронів із наконечником з м’якого металу. Запитай ще щось.

Ми продовжили іспит. Почавши екзаменувати мене, зазвичай у таких випадках ми говорили щось на кшталт: «Ну, можна не хвилюватися, бо будеш там зі мною» або «Поцілуй мене, дурнику». Але краще такого не казати.

Попри все, наш клас успішно склав іспити.

Я, Шері, усі Форенди, інші земляни, які прибули в нашій партії, та ще шестеро чи семеро осіб із різних місць організували випускну вечірку. Ми не запрошували чужинців, але наші інструктори не вважалися за таких. Усі вони також прийшли привітати нас. Клара з’явилась останньою, хутко перехилила чарку і всіх розцілувала, чоловіків і жінок, навіть фінського хлопця з мовним бар’єром, який отримував усі інструкції на касетах. У нього точно будуть проблеми. Корпорація має касети усіма мовами світу. Якщо їм бракує діалекту, яким ви розмовляєте, то вони роблять комп’ютерний переклад на основі найближчого аналога. Для розуміння курсу цього достатньо, але згодом починаються проблеми. Екіпаж, який не знає вашої мови, не прийме вас належним чином. Бар’єр заважав хлопцеві вивчити іншу мову, а у Брамі не було жодної людини, яка розмовляла би фінською.

Вечірка відбувалася в тунелі на троє дверей від наших кімнат — кімнат Шері, Форендів та моєї — в обидва боки. Ми танцювали і співали до пізньої ночі, поки дехто не почав розходитися по кімнатах. Потім ми, напившись пива і накурившись, набрали перелік доступних рейсів на п’єзомоніторі, розклали карти, щоб визначити, хто перший буде вибирати. Я переміг.

Аж раптом щось прострельнуло в моїй голові. Я не протверезів, ні. Я досі почувався життєрадісно і всередині розливалось якесь тепло. Я був відкритий до всіх і був готовий сприймати усі особисті сигнали. Проте котрийсь відділ моєї свідомості оприявнився, пара тверезих очей зазирнула в майбутнє і дійшла висновку.

— Ну, — промовив я. — Напевно, я зроблю свій вибір дещо пізніше. Сессе, ти наступний. Зроби свій вибір.

— Тридцять один нуль дев’ять, — сказав він швидко; Форенди вже давно ухвалили рішення на сімейній нараді. — Дякую, Робе.

Оголошення

ДЖІЛЛЕТТ РОНАЛЬД К., залишив Браму десь торік. Якщо у вас є якась інформація про нього, повідомте його дружині Анабеллі у посольство Канади, Тарзіс, Марс, на вас чекає винагорода.

До уваги ВИЇЗНИХ ПІЛОТІВ, яким уже вкотре ЩАСТИТЬ! Ваші гроші мусять працювати на вас, поки ви в рейсі. Інвестуйте кошти у взаємні фонди, акції зростання, землю та інші можливості. Проконсультуємо за помірну плату. Тел.: 88-301.

ДИСКИ З ПОРНО Для тих, хто вирушив у тривалу подорож наодинці. 50 годин порно за 500 доларів. На будь-які смаки, можливе замовлення. Також потрібні моделі. Тел.: 87-108

Я віддав йому свій нерозважливий п’яний вибір. Він нічого мені не був винен. То був одномісний корабель і я не полетів би на ньому за жодних обставин. Тому зараз тут не було жодного корабля, який би я міг обрати. Я усміхнувся Кларі й підморгнув; вона кілька секунд здавалася серйозною, а потім теж підморгнула, зберігаючи серйозний вираз обличчя. Було видно, що ми зрозуміли одне одного: не варто обирати жоден корабель. Найкращі судна порозбирали ті, хто вже літав, та постійний персонал, щойно їх оголосили.

Шері обирала п’ятою. Коли настала її черга, вона одразу глипнула на мене:

— Я полечу на цьому тримісному кораблі, якщо знайду екіпаж. Ну що, Робе? Ти полетиш зі мною?

Я гигикнув.

— Шері, — мило, але розсудливо промовив я, — жоден досвідчений пілот не згодиться на це. Це броньований корабель, тому він може полетіти куди завгодно, хоч і до хріна на роги. А на панелі управління забагато зеленого (звичайно, ніхто не знав, що означають ці барви, але на курсах ходив такий забобон, що надмір зеленого кольору означає дуже небезпечний рейс).

— Це єдиний приступний тримісний корабель, до того ж, із премією.

— Я не поїду, серденько. Запитай Клару: вона довго літала і я дослуха`юся її думки.

— Я запитую тебе, Робе.

— Ні. Я почекаю чогось кращого.

— Я не хочу чекати, Робе. Я вже говорила з Віллою Форенд. Вона згодна. У найгіршому випадку візьмемо будь-кого, — відповіла Шері, зиркнувши на хлопця з Фінляндії, який п’яно посміхався сам до себе, спостерігаючи за графіком польотів. — Але… ми ж обіцяли одне одному, що полетимо разом.

Я заперечно похитав головою.

— Як хочеш, можеш гнити тут! — розізлилася Шері — Ти і твоя подружка просто боягузи!

Мої внутрішні тверезі очі глянули на Клару, яка стояла із кам’яним виразом обличчя; дивовижно, але я зрозумів, що Шері мала рацію: ми з Кларою поводились однаково й обоє боялися летіти.

Розділ 11

Я говорю Зіґфріду:

— Боюся, буде не дуже продуктивний сеанс. Я просто змучений. У сексуальному плані тобто.

— Звичайно, я знаю,