Читати книгу - "Фарисеї, або Неоголошена війна Україні"

країнам чи групі країн не може бути й мови», — заявив 23 січня 2006 року Президент України В.Ющенко у телевізійному зверненні до народу.
4. Позиція «Нашої України»

«Наша Україна» в цілому позитивно оцінила домовленості щодо умов постачання російського газу в Україну. Основне позитивне досягнення — ціна газу у розмірі 95 доларів за 1 тисячу кубометрів.

Багато експертів називали підписані угоди безумовним успіхом уряду і Президента, що мало різко підвищити рейтинг «Нашої України» перед виборами.

5. Позиція Ю.Тимошенко

Такий розвиток подій явно не влаштовував БЮТ. Позицію з газового питання Ю.Тимошенко чітко виклала 14 січня 2006 року у виступі в прямому ефірі ТРК «Київ». Вона зводилася до того, що Україні не потрібно було підписувати жодних нових угод з Росією, а просто відбирати з труби російський газ за ціною 50 доларів за 1 тисячу кубометрів аж до 1 січня 2010 року. А Росія, мовляв, хай подає в Стокгольмський арбітражний суд, де вона, як вважає Ю.Тимошенко, «гарантовано б програла». Тому підписання нової угоди Ю.Тимошенко назвала зрадою національних інтересів України. Аналогічну позицію зайняли її сподвижники по БЮТ і цілком безпідставно стали клеїти ярлики «зрадників» до українського прем’єра Ю.Єханурова та міністра І.Плачкова.

Після 4 січня 2006 року слова «зрада» і «зрадники» стали основною зброєю БЮТ у боротьбі з «Нашою Україною». Газова проблема ще й стала приводом для нападок на уряд Ю.Єханурова. Це співпало у часі з висновками парламентської комісії і судовими ухвалами, про визнання звинувачень у причетності до корупційних діянь вищих посадових осіб держави — секретаря РНБО України Петра Порошенка, першого помічника Президента України О.Третьякова і голови парламентської фракції «Наша Україна» Миколи Мартиненка — такими, що не відповідають дійсності. Саме тому на озброєння бютівці взяли нове гасло — так звану «зраду».

У щирість слів Ю.Тимошенко важко вірити ще й з таких підстав. Юлія Володимирівна називає зрадою угоду про постачання в Україну газу за ціною 95 доларів США. Щодо цього Прем’єр-міністр Ю.Єхануров зазначив, що коли в 1997 році газ для української промисловості постачала корпорація Єдині енергетичні системи України, очолювана Ю.Тимошенко, то газ для промисловості вже тоді коштував 95 доларів за тисячу кубометрів. «Хай у мене кинуть каменем, якщо десь був газ дешевше 95 доларів для промислових підприємств у 97 році,» — заявив Ю.Єхануров. [51]

З приводу звинувачень у так званій зраді наведу слова відомого російського політолога Станіслава Белковського: «Розуміється, що і Юлія Тимошенко і Віктор Янукович (і навіть Володимир Литвин з Петром Симоненком) дають собі повний звіт у тому, що жодною «зрадою Батьківщини» навіть не пахне. Бо ще наприкінці грудня 2005-го найбільш оптимістичні українські газовики вважали, що коли вдасться домовитися з Росією про ціну в коридорі 100–110 доларів за тисячу кубометрів — це буде великий успіх. Песимісти з сумними жовто-блакитними очима схилялись до того, що розхвильоване конфліктом серце заспокоїться на 120–125 доларах. Ну, а таємні сили «Газпрому» і зовсім обнадіювали витоками інформації про 145 доларів. На цьому фоні 95 доларів — краще із неможливого». [52]

6. Маску скинуто

10 січня 2006 року Верховна Рада України розглянула питання про забезпечення населення природнім газом та обставини підписання «Нафтогазом» України та «Газпромом» Росії угоди про постачання і транзит газу. З різкою критикою дій уряду виступили представники Партії регіонів, Народної партії В.Литвина, БЮТ. За підсумками розгляду питання на голосування був поставлений проект постанови Верховної Ради України, підготовлений фракцією БЮТ, який передбачав висловлення недовіри та відставки уряду. Голосування дало позитивний результат — 250 депутатів висловилися «за». Крім фракції БЮТ та її сателіта «Єдиної України» Б.Губського, за відставку уряду голосували фракції Регіонів, Народної партії, комуністи та об’єднані есдеки.

«Фактично цим голосуванням, — вважає колишній депутат фракції БЮТ С.Хмара, — Ю.Тимошенко скинула із себе маску і разом з есдеками та комуністами відправила уряд у відставку, аби дестабілізувати політичну ситуацію в державі напередодні парламентських виборів». [53]

Секретар РНБО Анатолій Кінах був не менш категоричнішим: «Це удар у спину стратегічним інтересам України». [54] А голова фракції УНП Юрій Костенко резонно наголосив: «Навіщо відправляти уряд у відставку, коли ніхто не може призначити новий? Це кроки, спрямовані на формування штучної політичної та економічної кризи і свідчать, що сьогоднішня опозиція — є антиукраїнською». [55]

Досить виважену позицію зайняла фракція Соціалістичної партії, яка з приводу голосування за відставку уряду прийняла спеціальну заяву. У ній, зокрема, говорилося, що «ряд фракцій Верховної Ради України пішли шляхом створення штучної політичної кризи, яка шкодить державним інтересам України». Соціалісти наголошували на тому, що, перед голосуванням за відставку Уряду парламент навіть не дав «жодної оцінки енергетичній проблемі загалом і газовій, зокрема». А на завершення у заяві сказано: «Ситуативна коаліція БЮТ з Партією регіонів, Блоком Володимира Литвина та іншими по-новому висвітлює позицію БЮТ. Війна всередині команди Майдану нікого не залишить «білим і пухнастим», і дивно, що Юлія Володимирівна цього не розуміє. Ми переконані, що українці у важкий момент газової кризи чекають від політиків об’єднання, спільних дій, а не політичного шоу». [56]

Автор цих рядків цілком поділяє думку, про те, що ініціювана та організована Юлією Тимошенко відставка уряду мала метою не так допомогти українцям, як нашкодити Президенту, самому уряду та «Нашій Україні» напередодні виборів. У гонитві за «відкушуванням» і «відриванням» електорату «Нашої України» Ю.Тимошенко та