Читати книгу - "Проблема Спінози"

життя? – Аж тут він обернувся до Спінози: – Я ставлю це запитання вам, Бенту Спінозо.

І той без найменших роздумів відповів:

– Гадаю, наша унікальна здатність міркувати.

– Ну звісно ж! Тому Аристотель і стверджував, що найщасливіша людина – та, яка найповнішою мірою реалізує цю функцію.

– То найвище й найщасливіше покликання – бути філософом? – запитав Альфонс, найтямущіший студент у грецькій групі, якого зачепила за живе блискавична відповідь Бенту. – Чи не здається така заява своєкорисливою як для філософа?

– Так, Альфонсе, не вам першому спав на думку цей висновок. І саме таке зауваження дає нам змогу перейти до Епікура – ще одного видатного давньогрецького мислителя, який висунув докорінно відмінні ідеї про евдемонію та призначення філософа. За два тижні ми читатимемо дещо з Епікура й ви переконаєтеся, що він теж говорив про гідне життя, але вживав для цього зовсім інше слово, раз по раз згадуючи про атараксію, що означає… – І ван ден Енден знову приставив долоню до вуха.

Альфонс умить вигукнув «урівноваженість», а інші незабаром додали «умиротвореність», «душевний спокій».

– Так, так і ще раз так, – підтвердив ван ден Енден, уже вочевидь підбадьорений успіхами студентів. – За Епікуром, істинне щастя – лише в атараксії. Але як її досягти? Не через Платонову гармонію душі чи Аристотелеве плекання розуму, а всього-на-всього через відмову від клопотів і тривог. Якби цієї миті до вас звертався сам Епікур, він би закликав вас опростити життя. Ось як би він, мабуть, це висловив, коли б стояв зараз тут. – Ван ден Енден прокашлявся й заговорив у панібратському тоні: – «Хлопці, потреб у вас зовсім мало, вдовольняти їх легко, а будь-яке неминуче страждання неважко перетерпіти. Не ускладнюйте собі життя такими банальними цілями, як багатство та слава, адже це вороги атараксії. Скажімо, слава залежить від думки оточення й вимагає, щоб ми проживали своє життя за побажаннями інших. Для її здобуття та збереження нам доведеться полюбити те, що люблять інші, й триматися осторонь усього, чого ті уникають. Отож, що можна сказати про життя публічної особи чи політика? Тікайте від нього безвісти! А про багатство? Цур йому й пек: це пастка! Бо що більше маєш, то більше кортить і то глибший твій смуток, коли чергового палкого бажання не вдовольнити. Хлопці, послухайте мене: якщо прагнете щастя, не марнуйте свого життя на гонитву за тим, чого вам насправді не треба».

– А тепер, – повів далі лектор, повертаючись до свого звичного тону, – зверніть увагу на відмінності між позиціями Епікура та його попередників. За Епікуром, найвище блаженство – це досягти атараксії, звільнившись від будь-яких клопотів і тривог. Що ж, перейдімо до обговорення й запитань. А, пане Спінозо, так-так? У вас запитання?

– Чи правильно я зрозумів, що Епікур пропонував лише підхід «від супротивного»? Ну, тобто що усунення страждань цілком достатньо і що, позбувшись сторонніх клопотів та наносного неспокою, людина стає досконалою, непідробно благою, щасливою? А чи є якісь позитивні риси, що до них ми маємо прагнути?

– Чудове запитання. А я ще й підібрав саме такі уривки для читання, що проллють на нього світло. На щастя, пане Спінозо, вам не доведеться чекати на вдосконалення вашої грецької, бо про погляди Епікура можна прочитати латиною, у викладі римського поета Лукреція, який жив років на двісті пізніше. Я незабаром повідомлю вам потрібні сторінки, а сьогодні збирався торкнутися лише тієї провідної ідеї, яка відрізняє Епікура від інших: що гідне життя полягає у звільненні від тривог. Але навіть поверхове ознайомлення з першоджерелами покаже, що його вчення значно складніше: він заохочував до пізнання, дружби та доброчесного, стриманого життя. Так, Дірку, у вас теж запитання? Схоже на те, що студенти латинської групи куди більше цікавляться еллінами, ніж слухачі курсу грецької.

≈ 4,6 м. (Тут і далі прим. пер.)

Повернутися

≈ 0,6 м.

Повернутися

Португальська форма біблійного імені Яків.

Повернутися

Міцва (множ. міцвот, див. нижче) – досл. «заповідь, припис» (давньоєврейськ.). У побутовому сенсі – благодіяння, добрий учинок, що його вірянин-юдей може зробити навіть у суботу.

Повернутися

Гер Розенберґ, зайдіть, будь ласка (нім.).

Повернутися

Schmutzfinger – (досл.) «Гидкопалий» (нім.).

Повернутися

Drecklecker – (досл.) «Лайнолиз» (нім.).

Повернутися

Rosenblum – (досл.) «Квіт Троянди» (нім.).

Повернутися

Gru..nbaum – (досл.) «Зелене Дерево» (нім.).

Повернутися

Сефарди – субетнічна група євреїв, що історично сформувалася на Піренейському півострові.

Повернутися

Козіма Ваґнер (1837–1930) – друга дружина й натхненниця німецького композитора Ріхарда Ваґнера, яка доводилася дочкою угорському композиторові й піаністові Ференцу Лісту. Після смерті чоловіка присвятила себе збереженню його пам’яті.

Повернутися

Тут: каюсь (лат.).

Повернутися

Досл. «дім закону» (давньоєвр.) – рабинський релігійний суд.

Повернутися

Підвищення, з якого читають Тору під час служби в синагозі.

Повернутися

Повноліття, що його єврейський хлопчик досягає в тринадцять років та один день, а також відповідна церемонія із цієї нагоди.

Повернутися

Тут і далі переклад із Ґете виконано за німецьким оригіналом, але з урахуванням купюр, що наявні в англійському тексті.

Повернутися

Від Матвія 7:16; тут і далі біблійні цитати подано в перекладі Івана Огієнка.

Повернутися

Марани – іспанські та португальські євреї, які вимушено навернулися до християнства наприкінці XIV та в XV ст., а також їхні нащадки. Альтернативна назва маранів – «нові християни» (див. далі).

Повернутися

Життєвий простір (нім.).

Повернутися