Читати книгу - "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"

Він підійшов впритул до мене, і його губи накрили мої, його язик танцював разом із моїм, і все що могла зробити я. Так це видати жалюгідний стогін, благаючи про допомогу і звільнення. Щойно я подумала про те, як він запаморочливо цілується, як відчула, що в мене справді паморочиться в голові і я втрачу свідомість. Відірвавшись від губ Адама, я прошепотіла:

- Адаме, я зараз упаду. - останнє, що я чітко відчула так це те, як міцні руки Альфи утримували мене.