Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 2"

війни.

Тактика зачисток великими підрозділами

Загальні зауваги:

■ Недостатньо просто зайняти території, на яких ведеться мала війна. У малій війні мова може йти лише про знищення (убити, взяти в полон).

■ Під час зачисної операції партизанів необхідно оточити зусібіч. Закрите кільце оточення має тим більше значення, оскільки партизани вдаються до бою тільки у разі крайньої потреби, а на загал намагаються уникнути сутички.

■ Методи партизанів:

­­­­   ­­­­ а) «просочування» крізь кільце оточення;

­­­­   ­­­­ б) «розчинення» під виглядом звичайної цивільної особи всередині оточеної території.

■ Надзвичайно важливим є втримування в таємниці запланованої операції по зачистці. Проте саме це вдається вельми рідко. У партизанів надто багато помічників та інформаторів, які не викликають підозр.

■ Вихід із цього становища:

­­­­   ­­­­ а) діяти блискавично;

­­­­   ­­­­ б) різко оточити якомога більшу територію, а вже потім розпочати тривале, повільне й виснажливе прочісування її.

■ Діяти блискавично означає:

­­­­   ­­­­ а) збір та організаційні підготування зачисних сил далеко від місця, в якому буде проводитися сама зачистка;

­­­­   ­­­­ б) швидкий і закритий підвіз до місця операції (залізниця, вантажівки, гелікоптери);

­­­­   ­­­­ в) короткочасність приготувань; в ідеальному випадку взагалі обійтися без таких приготувань, а відразу ж після прибуття оточити територію, на якій є партизани.

■ Для виманювання партизанів найдієвішими виявилися два методи:

­­­­   ­­­­ 1. «Заганяння в котел».

­­­­   ­­­­ 2. «Облава».

■ Сучасний супротивник застосовуватиме здебільшого «облаву». Адже він уже цілком механізований і має достатньо важких та далекобійних вогневих засобів. Натомість у його підрозділах — небагато бійців (у стрілецькому батальйоні лише близько 500 осіб). Тож супротивник обере метод, що потребуватиме менших людських ресурсів і дасть більше шансів для застосування вогневих засобів.

■ Тож надалі говоритимемо тільки про «облаву».

Застосування сил:

■ Оскільки тут передовсім прочісують територію, а не ведуть бої, то перевага особового складу є обов'язковою.

■ Небагато допоможе перевага в амуніції та вишколі, адже партизани можуть перекреслити будь-яке рішення.

■ Для успішного подолання партизанів, необхідно завжди застосовувати значно більше сил, аніж це знадобилося б під час знищення рівного за силами супротивника у «великій війні».

■ Для полювання на партизанський загін чисельністю всього лиш 100 осіб, часто потрібно навіть 3-4 батальйони (1500-2000 бійців).

Організація дивізіону зачистки для проведення «облави»:

■ Піхоту й важке озброєння необхідно переорганізувати: перевантажити кулемети, міномети і гармати на в'ючних тварин.

■ Моторизований резерв пересідає на вужчі, всюдихідні багатомісні транспортні засоби, здатні просуватися неширокими дорогами.

■ Артилерію для швидкого ведення вогню організовують у батареї або відділення. Можливість ведення зосередженого вогню великими артилерійськими дивізіонами взагалі не розглядається.

■ Для підтримки з повітря надаються насамперед оснащені зброєю гелікоптери та старіші, повільніші тактичні винищувачі.

■ Постачання перекладається на в'ючних тварин або ж на гелікоптери.

Ведення бою під час облави:

■ Партизанський загін миттєво оточують.

■ Підготовчі позиції та лінію оточення визначають таким чином, аби до них був добрий під'їзд на моторизованих засобах.

■ На початку зачисної операції на територіально зручній позиції (річка, гірський хребет, долина тощо) вибудовують сіть перехоплення, до якої будуть гнати партизанів.

■ Вдалий вибір місцевості дасть змогу скоротити чисельність персоналу на сіті перехоплення до мінімуму. А це дозволить зосередити всі сили на самій зачистці.

■ З позицій сіті перехоплення має бути добрий огляд території та достатнє поле обстрілу з важкого озброєння.

■ Тонкий піхотний заслін просувається територією з партизанами широким фронтом. Ширина фронту для роти — до З км.

■ В складі зачисного заслону є кінолог із пошуковими псами.

■ До записного заслону долучаються також спеціалісти з ведення допитів (поліційні службовці). Полонених негайно ж допитують.

■ Позаду записного заслону на достатньо великій відстані рухається моторизований резерв.

■ Якщо записний заслін наштовхується на потужний опір, то через засоби радіозв'язку викликають резерв.

■ Партизани завжди неохоче вступають у бій. Навіть в оточенні вони ще робитимуть спроби якось уникнути його. Саме тому записний заслін повинен мати достатньо автоматичної зброї (пістолет-кулемети, автомати, легкі кулемети), щоби швидко забезпечити собі вогневу перевагу. Лише завдяки цьому можна сподіватися на те, що вдасться скувати виявлених партизанів вогнем, аби опісля знищити, вдаривши по них.

■ Ефективними будуть гранатомети — як «брутальний засіб» проти позицій кулеметників та стрільців.

■ Що стрімкішою є атака, то більше партизанів буде знищено. Якщо ж атака розгортається повільно, то багато партизанів знайде можливість вибратися.

■ Бій відбувається майже виключно в лісі. Загнані в глухий кут партизани намагатимуться відтягнути бій до настання ночі, а вже тоді, під покровом темряви, кинуться з безоглядною відвагою у бій, щоби вирватися з оточення.

■ Якщо партизани прорвуть кільце, то його негайно знову зімкнуть. Переслідуванням партизанів, які вирвалися з оточення, займеться резерв.

Боротьба з цивільним рухом опору

Загальні зауваги:

■ Поліція та армія розподіляють між собою функції для боротьби з цивільним рухом опору.

■ Поліція бере на себе технічно важчі завдання, реалізація яких вимагає відносно невеликих людських ресурсів, проте для їх виконання потрібні добрі спеціальні знання. Армія ж виконує завдання, які вимагають потужніших сил.

■ Розрізняють:

­­­­   ­­­­ а) поліційні заходи;

­­­­   ­­­­ б) бойові заходи.

­­­­   ­­­­ Серед них своєю чергою розрізняють:

­­­­   ­­­­ а) щоденні рутинні заходи;

­­­­   ­­­­ б) спеціальні операції.

■ Поліційні заходи мають визначальний криміналістичний ухил.

■ Бойові заходи опираються на тактику та техніку армійського бою. При цьому йдеться переважно про:

­­­­   ­­­­ а) охоронну та безпекову службу;

­­­­   ­­­­ б) бої в населеному пункті.

■ Тактика, яку слід тут застосовувати, відчутно відрізняється від того, чого навчають солдатів. Насамперед від командира роти і вище вимагається значний зсув у мисленні. Хоча технічні деталі бою, навпаки, залишаються загалом тими ж самими. Окремий солдат чи командири нижчого рівня (командир взводу чи відділення) потребують лише незначної корекції своїх умінь.

* * *

Вуличний контроль

■ Під час вуличного контролю:

­­­­   ­­­­ а) шукають нелегальні матеріали (зброю, вибухівку, листівки, підпільні газети тощо);

­­­­   ­­­­ б) перевіряють посвідчення особи.

■