Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 2"

У випадку вуличного контролю зненацька перекривають ділянку вулиці довжиною близько 200 метрів. А тоді вже беруться до перевірки перехожих.

■ Керує операцією контролю військовий офіцер або офіцер поліції.

■ Загін контролю під'їжджає у закритій вантажівці. Залога вистрибує з машини і блискавично розпочинає свою роботу.

■ Загони загородження розкручують циліндричні спіралі колючого дроту, залишаючи для проходу тільки вузький прохід, який і беруть під контроль.

■ Загін варти зганяє перехожих у групу і шикує їх доступною для огляду впорядкованою групою (наприклад, у шеренгу по чотири особи) у зручному місці. Далі завдання цього загону полягає в охороні вишикуваної групи людей та у стеженні за тим, аби ніхто не викинув чи не заховав матеріал, за яким шукають.

■ Загін обшуку перевіряє перехожих, особисто обшуковуючи кожного зокрема. За підозрюваним наглядає один боєць з автоматом. Інший проводить особистий обшук та перевіряє ручний багаж (портфелі, сумки з покупками тощо).

■ Заарештованих передають транспортній групі.

Пошукові операції

Загальні зауваги:

■ Ми розрізняємо:

­­­­   ­­­­ а) прочісування;

­­­­   ­­­­ б) детальний обшук.

■ «Прочісування» — це грубший метод. Детальний обшук — витонченіший.

Прочісування:

■ Мета операції: по-перше, — полювання на людей, наприклад на диверсантів, які рятуються втечею, виконавців замаху тощо; по-друге, — пошук матеріалів.

■ Прочісування надається для перевірки територіально розлогих об'єктів, як-от житлових блоків, цілих міських кварталів, лісу тощо.

■ Вимагає відносно небагато часу.

■ Вимагає багатьох учасників.

■ Його можуть, після короткого інструктажу, провести будь-які військові підрозділи.

■ Внаслідок цього можна отримати приблизні результати. Навряд чи можливо за допомогою цього способу віднайти речі, заховані справді зі знанням справи.

Детальний обшук:

■ Мета операції: пошук матеріалів, як-от радіоприладів, документів, дрібного матеріалу тощо.

■ Застосовувати цей метод можливо тільки на незначних об'єктах, наприклад — в окремому приміщенні, помешканні, щонайбільше — у невеликій будівлі.

■ Вимагає небагато учасників.

■ Вимагає неймовірно багато часу.

■ Його можуть проводити тільки люди з ґрунтовною спеціальною підготовкою.

■ Це «цілеспрямована операція». Застосовувати її можна тільки у випадку дійсно обґрунтованої підозри.

■ Дає добрі результати. За допомогою детального обшуку знаходять навіть професійно заховані речі.

Прочісування житлового блоку

■ Підрозділ, що здійснює таку операцію, поділяється на:

­­­­   ­­­­ а) винищувальний загін;

­­­­   ­­­­ б) пошуковий загін;

­­­­   ­­­­ в) загороджувальний загін.

Детальну організацію див. на с. 185.

■ Складовими елементами операції є:

­­­­   ­­­­ а) розвідка;

­­­­   ­­­­ б) оточення;

­­­­   ­­­­ в) прочісування.

■ Перед початком операції проводиться розвідувальна робота. Участь у розвідці беруть керівник операції і частина його підлеглих. Розвідку проводять у цивільному одязі. Розвідка охоплює:

­­­­   ­­­­ а) зручні для під'їзду маршрути і місця висадки окремих загонів;

­­­­   ­­­­ б) організацію загороджень: перешкод, позицій для груп вогневої підтримки та груп затримування;

­­­­   ­­­­ в) розташування місця для допиту.

■ Під'їзд та оточення відбуваються за можливості на світанку, ще до того, як люди почнуть виходити до праці. Супротивник діятиме дуже швидко, щоб у тебе не було можливості застосувати якісь контрзаходи (втекти, вислизнути у схованку, організувати спротив).

■ Враховуючи потребу заощадити час та забезпечити раптовість, від підготовчих позицій відмовляються. Окремі загони з'являються з різних напрямків і відразу ж заїжджають на вантажних автомашинах під сам об'єкт. Бійці вистрибують із транспорту і займають свої місця.

■ Увесь житловий блок відрізається від зовнішнього світу загороджувальним загоном. Для цього, зокрема, застосовують легкопереміщувані і легковстановлювані загородження (спіраль з колючого дроту). Загородження полегшують контроль і дозволяють ощаджувати на персоналі.

■ На один фасад кидають одну групу вогневої підтримки. Вона контролює двері, вікна, люки на даху і в підвалах і готова негайно відкривати вогонь, якщо операція наштовхнеться на збройний спротив.

■ На один фасад передбачено й одну групу затримання. Її завданням є упіймати осіб, які намагатимуться втекти з будинку, — бажано живими.

■ Коли житловий блок загороджено, пошуковий загін методично прочісує будинок за будинком.

■ На горище відразу ж скеровують подвійний пост, аби запобігти втечі по даху.

■ На кожному поверсі на сходовій клітці ставиться один вартовий, який уважно спостерігає за дверима кожного помешкання.

■ На партері залишаються три бійці. Двоє стережуть парадний і задній входи в будинок, а третій — вхід у підвал.

■ Мешканців будинку збирають в одному місці, яке можна легко контролювати (внутрішній двір, закуток муру довкола будинку тощо). Консьєрж повинен сказати, чи всі вже тут, кого бракує, а хто не належить до мешканців цього будинку. Підозрілих осіб забирають на допит.

■ Тільки тепер розпочинається саме прочісування. Коли надходить черга певного помешкання, викликають його власників. Якщо якісь двері неможливо відімкнути, їх без зволікань вибивають. Те ж саме відбувається із зачиненими предметами: меблями, валізами, ящиками тощо.

■ Під час обшуку найважливішу роботу виконують фахівці з поліції, прикріплені до операції. Вже сама присутність функціонерів, яких ненавидять і бояться, лякає і паралізує мешканців будинку. Їхня присутність спонукатиме до чіткішої і безжальнішої роботи солдатів, які внутрішньо не надто співчувають таким операціям: інакше вони ризикуватимуть отримати славу політично ненадійних.

Обшук будинку

Загальні зауваги:

■ Пошукову команду поділяють на:

­­­­   ­­­­ а) зовнішню варту;

­­­­   ­­­­ б) пошукову групу.

■ Керівник обшуку будинку координує дії зовнішньої варти та пошукової групи.

■ До зовнішньої варти належить принаймні дві особи з пістолет-кулеметами. Завданням варти є:

­­­­   ­­­­ а) не дати нікому вийти з будинку;

­­­­   ­­­­ б) завадити викиданню предметів з вікон.

Зовнішню варту виставляють ще до того, як пошукова група заходить у помешкання.

■ До пошукової групи входять:

­­­­   ­­­­ а) керівник групи — керує пошуковою роботою;

­­­­   ­­­­ б) охоронці — охороняють підозрілих осіб;

­­­­   ­­­­ в) одна або кілька пошукових груп — власне й проводять обшук.

■ Мешканців скликають в одне місце, вводять у курс справи, обшукують та тримають під вартою. Перед тим як дозволити сісти, щоби вони перечекали обшук, стільці спочатку слід перевірити на наявність захованих предметів.

■ Варто взяти договір про винайм помешкання, щоби, бува, не проґавити жодного з приміщень у помешканні (горище, підвал, спіжарня, комірчина, гараж тощо).

Обшук приміщення:

■ Якщо працює лише одна пошукова група, то керівник визначає порядковість обшуку приміщень. Якщо ж є можливість працювати кільком пошуковим групам, то керівник призначає, котра група