Читати книгу - "Книга вигаданих істот"

145
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 33
Перейти на сторінку:
Річарда III тут жив карбівничий на прізвище Кейтерлінг, який злостиво посміхався, коли нападав на браконьєрів.

У надрукованій 1865 року казковій повісті «Аліса в Країні Див» Льюїс Керрол наділив Чеширського кота здатністю зникати поступово, аж поки від нього залишається тільки посмішка, без зубів і рота. Про котів Кілкенні{265} оповідають, що вони несамовито билися й жерли одне одного, доки від них залишалися самі хвости. Ця оповідка датована XVIII століттям.

Чудовисько Ахеронт

Лише єдина людина одного разу бачила Ахеронта; сталося це у XII столітті в місті Корку{266}. Оригінальний текст цієї історії, написаний гельською мовою, загубився, але чернець-бенедиктинець з Регенсбурга{267} (Ратісбони) переклав його латиною, і через цей переклад оповідь була відтворена різними мовами, зокрема шведською та іспанською. Збереглося понад п’ятдесят манускриптів латинської версії, що переважно збігаються. «Visio Tundali» («Видіння Тундала») — така назва цього тексту, який вважається одним із джерел поеми Данте.

Почнімо зі слова «Ахеронт». У десятій пісні «Одіссеї» так зветься річка, що тече в пеклі й омиває західні околиці залюднених земель. Її назва звучить в «Енеїді», у «Фарсалії» Лукана та в «Метаморфозах» Овідія. Данте увічнив її в рядку:

Su la trista riviera d’Acheronte.[47]

За однією легендою, Ахеронт — покараний титан; за іншою, більш пізньою, він мешкає неподалік од Південного полюса, під сузір’ями антиподів. Етруски мали книги долі, які навчали мистецтва віщування, та книги ахеронтичні, що відкривали дороги душі після смерті тіла. З часом слово «Ахеронт» набуло значення «Пекло».

Тундал був молодим ірландським рицарем, освіченим і мужнім, але звички його були небездоганними. Якось, гостюючи в однієї подружки, він захворів, і його вважали мертвим упродовж трьох днів і ночей, проте серце його зберігало трохи тепла. Прийшовши до тями, Тундал розповів, що ангел-охоронець показав йому підземний світ. З-поміж численних дивовиж, які він там побачив, нас зараз цікавить чудовисько Ахеронт.

Воно більше за гору. Його очі палають, а паща така велика, що може вмістити дев’ять тисяч людей. Двоє мучеників, мов стовпи чи атланти, утримують її роззявленою; один з них стоїть на ногах, а другий — на голові. До нутрощів ведуть три горлянки, і всі вони вивергають невгасимий огонь. З черева істоти повсякчас долинають крики пожертих нею незліченних мучеників. Демони сказали Тундалу, що чудовисько зветься Ахеронтом. Ангел-охоронець зник, і якась сила затягла Тундала разом з іншими жертвами. Усередині Ахеронта — сльози, морок, скрегіт зубів, огонь, нестерпна спека, лютий холод, собаки, ведмеді, леви та змії. За цією легендою, пекло — звір, у якому містяться інші звірі.

Еммануїл Сведенборг 1758 року написав: «Мені не вдалося побачити загальної подоби Пекла, однак мені сказали, що так само, як Рай має людську подобу, Пекло має подобу диявола».

Юваркі

У своїй «Короткій історії англійської літератури» Сентсбері стверджує, що Юваркі — одна з найчарівніших героїнь цієї літератури. Напівжінка-напівптиця або, як написав би поет Браунінг{268} про свою небіжчицю-дружину Елізабет Баррет, напівангел-напівптиця. Вона може розпростувати руки, мов крила, а тіло її вкрите шовковистим пір’ям. Живе Юваркі на загубленому в північних морях острові; там після корабельної аварії її знаходить Пітер Вілкінс і одружується з нею. Юваркі походить з крилатого племені Гламів. Вілкінс навертає їх до християнської віри, а коли дружина помирає, повертається до Англії.

Історію цього дивовижного кохання можна прочитати в романі «Життя та пригоди Пітера Вілкінса» (1751) Роберта Пелтока{269}.

Коментар[48]

[В електронній версії коментарі реалізовано у вигляді {коментарів} до відповідних місць у тексті. — Прим. верстальника.]

Біографії

Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Луїса Борхеса вважають одним із найвидатніших письменників двадцятого століття. З-поміж численних нагород, які він отримав, є й міжнародна літературна премія Форментор, яку той 1961 року розділив із Семмюелем Бекетом, Єрусалимська премія, Національна літературна премія Аргентини, Премія Альфонсо Реєса та премія Сервантеса. Життєвий шлях Борхеса розпочався 1899 року в місті Буенос-Айрес й завершився в Женеві 1986-го.

Петер Сіс

Петер Сіс — визнаний у багатьох країнах ілюстратор, письменник та кінорежисер. Свою кар’єру у світі кіно він розпочав 1980 року, вигравши у рамках Західно-Берлінського кінофестивалю Золотого ведмедя у номінації «Найкращий короткометражний анімаційний фільм». Сьогодні ж його творчий доробок є невід’ємною складовою незмінної виставкової колекції Музею сучасних мистецтв у Нью-Йорку. 1984 року почав займатися видавничою справою й досить швидко став одним із провідних галузевих художників. На сьогоднішній день у колекції його нагород, з-поміж багатьох інших, вирізняються Німецька дитяча літературна премія, Нагорода Болонського дитячого книжкового ярмарку (двічі) та Медаль Калдекотта (тричі). Петеру Сісу вісім раз вдавалося перемагати у номінації «Найкраща ілюстрована книга» від The New York Times. Його книжку «Стіна: Дитинство за залізною завісою» було нагороджено Медаллю Роберта Ф. Сіберта. 2003 року Сіса оголошено переможцем Стипендії МакАртура; 2012-го він отримав медаль Ґанса Крістіана Андерсена; а 2015-го — удостоєний Премії Товариства ілюстраторів за вагомі прижиттєві здобутки.

Інформація видавця

УДК 821.134.2(82)-32

ББК 84(7АРГ)-44

Б 83

EL LIBRO DE LOS SERES IMAGINARIOS

Copyright © 1995, María Kodama

All rights reserved

Illustrations copyright © 2006, Peter Sis

Хорхе Луїс Борхес

Б 83 Книга вигаданих істот [Текст] : Хорхе Луїс Борхес; переклад з ісп. Сергія Борщевського. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 240 с.

ISBN 978-617-679-297-0

УДК 821.134.2(82)-32

ББК 84(7АРГ)-44

Хорхе Луїс Борхес © текст, 1954

Сергій Борщевський © переклад, 2017

Назар Гайдучик © дизайн серії, 2017

Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017

Усі права застережено

ISBN 978-617-679-297-0 (укр.)

ISBN 978-8402072870 (ісп.)

Зміст

Вступ • 5

А Бао А Ку • 7

Абту й Анет • 10

Амфісбена • 11

Ангели Сведенборга • 12

Антилопи Шестиногі • 14

Багамут • 15

Бальдандерс • 17

Баранець • 19

Бегемот • 20

Бенші • 23

Брауні • 24

Бурак • 25

Валькірії • 27

Василіск • 28

Вирівнювач • 31

Віслюк Триногий • 33

Вогняний Король та його кінь • 35

Гарпії • 36

Гаруда • 38

Гідра Лернейська • 40

Гіпогрифон • 41

Гноми • 43

Голем • 44

Грифон • 47

Дві метафізичні істоти • 49

Двійник • 52

Демони в юдаїзмі • 54

Демони Сведенборга • 55

Джини • 56

Дракон • 58

Дракон Західний

1 ... 27 28 29 ... 33
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга вигаданих істот», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга вигаданих істот"