Читати книгу - "Африка, сни"

Всьо у вас впєрєді!

Ахванасій: Заїбала нас тут, шось пиздить, а шо – хуй просциш.

Савка: Переїби, шоб не пизділа.

Ахванасій пиздить Горгону Пилипівну. Горгона Пилипівна падає довго і важко, як мішок з гавном. Входить Хабібулін з відром, у відрі кипить борщ, зварений з орла.

Хабібулін: Ми з неї тоже будєм борщ варить, чи, може, так зажарім, нахуй, да і з’єдім?

Савка: Чурка хуєв! Скіки тєбя учіть можна, блядь! А шо, борщ залупою їсти будем?

Хабібулін похапцем кидається за ложкою. Тим часом Ахванасій витаскує з борща противну орлячу голову і висмоктує в неї мозги.

Ахванасій: Ти, Савка, попробуй! В голові фосфору дохуя, волоси випадать перестануть.

ДІЯ ТРЕТЯ

В горах. Єгорка Іванцов, геолог і дурний кацап, і Васіліса Єгоровна, женщіна мужской мєчти, рвуть траву і собірают камні.

Єгорка Іванцов(наморщивши лоба): Врємя собірать камні і врємя іх разбрасивать, как ви счітаєтє, Васіліса Єгоровна?

Васіліса Єгоровна: Об чом ви щас думаєтє, Єгорка?

Єгорка: Єслі чєстно, то я думаю о вас, Васіліса Єгоровна.

Васіліса Єгоровна: Вот как! Ето уже становітся інтєрєсно. І что же ви обо мнє думаєтє?

Говорячи всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прінімаєт очароватєльную позу, стріля глазами в різні боки і поправля на головє волоси красівими жестами рук.

Єгорка Іванцов: Я думаю, что такая женщіна, как ви, должна украшать жизнь мужчіни, Васіліса Єгоровна. Можно я вас поцелую?

Васіліса Єгоровна: А вот етого как раз і ніззя.

Єгорка Іванцов: Как же так, почєму ніззя?

Васіліса Єгоровна: А так, ніззя і всьо.

Васіліса Єгоровна показує Єгоркє Іванцову кончік язика, от чєго дєлается єщьо прєкраснєй. Саме в цю мить з’являється Савка зі своїми учнями – Ахванасієм і Хабібуліним. В руках у Савки камінь, який він тупо підбрасує в руці. У Ахванасія в руках кусок іржавого дрота, який він, сам не знаючи для чого, підібрав з підлоги. У Хабібуліна в руках забитий ховрашок, котрого він несе за задні ноги.

Ахванасій(показує на Єгорку і Васілісу): Диви, Савка.

Хабібулін: Синка раз запиздячить, і піздєц йому буде.

Єгорка Іванцов(побачивши Савку з компанієй): Товаріщі, сюда ніззя, тут гадюк много, укусят!

Ахванасій: Пригай вніз, синок хуєв, пока я разрєшаю!

Єгорка Іванцов(виймає геологічєскій молоток): Тока попробуйте подойті, уркагани, всєх повбиваю!

Під час цеї гнєвної речі Хабібулін кида в Єгорку ховрашком і влучає йому в їбальніка. Єгорка падає і плачучи повзе з гори вниз. Васіліса Єгоровна, яка безперечно вважає, шо щас її нємєдлєнно будуть їбати, гнєвно свєрка глазами і робить хорошу міну при поганій ігрі.

Васіліса Єгоровна: Тока попробуйтє подойті, подонкі, я брошусь вніз!.

В словах Васіліси Єгоровни бринить надія на те, шо, может, всьо обойдьотся тіхо-мірно і їй не прийдьотся цього робить.

Савка: Пригай, нахуй!

Ахванасій(запопадливо): Так шо, Савка, може їбати і нє будем, мєнє шо-то нє хочєтся...

Хабібулін(запопадливо): Нахуй она нам така здалась. Правда, дядя Савка?

Васіліса Єгоровна: Хлопчики, та ви шо?

Савка: Пригай, нахуй!

Васіліса Єгоровна: А, может, давайтє поговорім, рєбята. Ви ізвінітє, я сначала, було, подумала, шо ви жлоби, так вийшло случайно. Ви мнє даже понравілісь, я даже подумала, какіє інтєрєсниє пацанчікі в горах гуляют...

Васіліса Єгоровна починає роздягатись, стоячи на краю обрива. При цьому вона прєлєстно висовує кончік язика.

Савка: Ця хуйня тобі нє допоможе. Хлопці, будєм грать в ігру «Артілєрія бьйот по своїм».

Савка і хлопці набирають повні жмені каменюк. Васіліса Єгоровна, стоячи на краю обрива, іздає пронзітєльний крик і взмиває в вись. Деякий час вона кружляє в повітрі, потім безвозвратно ісчєзаєт в разрєжонних пространствах горного повітря. Савка, Ахванасій і Хабібулін стоять мовчки, над ними літають орли. Хабібулін і Ахванасій чухають потилиці.

Ахванасій: Заїбали, курви, чи женщіни, чи, може, якісь кури, хуй просциш...

ЗАВІСА.

Пацавата історія

П’єса з театрального життя

ДІЙОВІ ОСОБИ

Гриша Нєпєйвода, карлік з театрального коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».

Вася і Пєтя Твєрдохлєбови, ліліпути з коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».

Гнат Пилипович Рак, іграющій режисьор і іспол­нітєль ролі Орфєя.

Лариса Сидорівна Сало, ісполнітєльніца ролі Еврі­дікі.

Коля і Поля, ідіоти-дауни.

Люба Неїжмасло, женщіна-коняка з конкурірующего коллєктіва «Арієль».

Льова Ковбаса і Стьопа Хулімулін, горбуни з коллєктіва «Арієль».

Клім Моісєйович Кац, головний режисьор народного театра імені турецького комуніста Залупа Хуйбердиєва.

Уляна Юхимовна Світисонечко, юродива старушка.

ДІЯ ПЕРША

Кабінет Кліма Моісєйовича Каца. В кабінеті сидить Клім Моісєйович, зайнятий у справах. Входить Гнат Пилипович Рак, Гриша Нєпєйвода та ідіот Коля.

Гнат Пилипович Рак:

Дозвольте к Вам, Клім Моісєйович поважний,

Звернутися у справах очєнь важних.

Входить Льова Ковбаса, Стьопа Хулімулін і Поля.

Льова Ковбаса:

Клім Моісєйович, послушайте міня,

Ви підарасів етіх бойтесь, как огня!

Гриша Нєпєйвода:

Я в страшном гнєвє, помолчі, мудак,

Когда говоріт Гнат Пилипович Рак!

Стьопа Хулімулін:

Моя твою возьмьот за голу сраку

І харашо отпіздіт, як собаку.

Клім Моісєйович Кац (велично):

Ідітє нахуй всє, покіньтє кабінєт!

Всє дєлают одін шаг впєрьод.

Всі (хором):

Нєт!

Під час суперечки ідіоти-дауни Коля і Поля мовчки дивляться один на одного і сопуть. Видно, що вони подобаються один одному. Входять Вася і Пєтя Твєрдохлєбови, ліліпути з коллєктіва «Орфєй і Еврідіка».

Вася Твєрдохлєбов (до Гриши Нєпєйводи):

Лариса Сидорівна Сало

Сьогодні под трамвай попала,

І он їй іспортіл всьо їбало.

Гриша Нєпєйвода:

Она жива?

Пєтя Твєрдохлєбов:

Жива, конєшно,

Но надо что-то дєлать спєшно,

Єйо нам нєкєм