Читати книгу - "Рекреації"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І всі ви, що стояли спинами до сонця, шалено заплескали в долоні, ви плескали й плескали й не могли зупинитися, аж поки не заболіли руки, але ви все плескали, а офіцер і солдати розкланювалися. Мацапура зістрибнув з машини і, теж розкланюючись під оплески й вигуки «браво», попрямував у ваш бік. Він був просто геніальний, він сяяв, сяяли його окуляри, зуби, сяяли його чоботи. Він упізнав вас ще здалеку, помахав рукою й підтюпцем побіг до вас.
— Ну, як? — запитав, обіймаючи вас і цілуючи всіх, особливо Марту.
— Кльово, — сказав Хома.
— Ви навіть не уявляєте, скільки це все коштувало: автомати, машини, десятки ящиків холостих патронів, скільки я набігався, щоб усе пробити, спонсори помагали, але все довелося вибивати самому, ну, на щастя, все вийшло бездоганно, а ви молодці, що приїхали, тут ще таке буде…
— Тобі пасує,— перебив його Мартофляк.
— Що, десантна форма? — уточнив Мацапура.
— І взагалі, ти гарний хлопець, — сказав Гриць.
— До речі, позич три сотні,— сказав Хома.
— І дай закурити, — зажадав Немирич. Мартофляк відпустив жінчину руку.
— Ми сьогодні ще вип'ємо? — запитав він.
— Так, але не забувайте, що о восьмій ваш вечір поезії.— Мацапура зняв окуляри і протер їх хустинкою. — Так що доведеться читати вірші, хлоп'ята…
Вересень — жовтень 1990
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рекреації», після закриття браузера.