Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

Основна ідея порівняльної вигоди полягає в тому, що ви завжди зможете знайти роботу, якщо будете спеціалізуватися в справі, яку ви робите неідеально, але принаймні краще за інших. При цьому ви даєте іншим шанс також зайнятися спеціалізацією і таким чином забезпечувати собі вищий доход. У випадку з Томом справою, яку він робить неідеально, але принаймні краще за інших, є куховарство. Джейн — щасливіша (і значно багатша), бо в справі, яку вона робить неідеально, але краще за інших, їй вдалося досягнути направду величезних успіхів, а, окрім того, ще й виявилося, що її талант має дуже високу ринкову вартість. Упродовж усієї історії економіки порівняльна вигода завжди була і є першорядним рушієм дедалі більшої спеціалізації й торгівлі між індивідами та країнами.

А тепер змінімо нашу історію. Уявімо, що Джейн здатна невимушено й недорого клонувати саму себе. Якщо вам подобаються науково-фантастичні фільми, то налаштуйтеся мислити категоріями стрічки Matrix Reloaded («Матриця: перезавантаження»), де Нео воює з десятками двійників агента Сміта. У тій конкретній боротьбі Нео насамкінець бере гору, але, як на мене, ми пересвідчимося, що Тому поталанить значно менше і навряд чи йому вдасться втриматися на роботі у Джейн. Порівняльна вигода спрацьовує завдяки вартості альтернативної можливості: якщо одна особа приймає рішення займатися чимось одним, то їй неодмінно доведеться відмовитися від можливості займатися чимось іншим. Час і простір є обмеженими; людина не може бути одночасно в двох місцях, роблячи одночасно дві справи.

Машини ж, а особливо — комп’ютерні програми, можна легко копіювати. В багатьох випадках їх можна клонувати за ціною, що менша порівняно з вартістю найму людини. Коли з’явиться можливість копіювати інтелект, концепція вартості альтернативної можливості вичерпає себе. Джейн тепер матиме змогу одночасно займатися мозковою хірургією та куховарством. Тож навіщо їй тепер потрібен Том? Можна з впевненістю припустити також, що невдовзі клоновані Джейн почнуть витісняти з роботи менш талановитих нейрохірургів. Тому концепцію порівняльної вигоди в добу кмітливих машин, можливо, доведеться дещо переглянути.

Уявіть, що станеться, якщо якась велика корпорація матиме змогу навчити одного робітника, а потім клонує з нього цілу армію робітників, кожен з яких миттєво отримає знання й досвід працівника-«оригінала», але, починаючи з моменту клонування, матиме також здатність навчатися й пристосовуватися до нових обставин. Коли інтелект, що міститься в інформаційній технології, копіюватиметься й поширюватиметься організаціями, він потенційно зможе фундаментально трансформувати зв’язки між людьми й машинами. На думку великої кількості робітників, комп’ютери перестануть бути знаряддями, які збільшують продуктивність їхньої праці, натомість вони стануть їхніми ефективними замінниками. Звісно, що такий результат беззаперечно підвищить продуктивність багатьох підприємств і цілих галузей, та водночас він спричиниться до того, що вони стануть менш трудомісткими.

Тиранія довгого хвоста

Вплив такого розподіленого машинного інтелекту найбільше проявляється в самій галузі інформаційних технологій. Інтернет породив гігантські прибуткові й впливові корпорації з навдивовижу крихітною кількістю персоналу. Наприклад, у 2012 році компанія Google отримала майже 14 млрд доларів прибутку, наймаючи при цьому лишень 38 тисяч працівників [9]. Порівняйте ці дані з автомобільною промисловістю. В часи найвищої зайнятості, 1979 року, один лише General Motors мав близько 840 тисяч працівників, але заробив лише 11 млрд доларів, що на 20 % менше, ніж загріб собі Google. І це, до речі, з урахуванням інфляції [10]. Компанії Ford, Chrysler й American Motors наймали ще більше робітників — на сотні тисяч більше. Окрім цієї основної робочої сили, автомобільна промисловість створювала також мільйони периферійних робочих місць у категорії середнього класу, як-от водіння автомобілів, ремонт, страхування й оренду. Безсумнівно, інтернет також пропонує можливості периферійної зайнятості. Часто новій інформаційній економіці співають хвалу, що вона, мовляв, відіграє роль такого собі великого зрівнювача. Зрештою, кожен зможе вести блоґ, виставляючи в ньому рекламу, написати електронну книгу, продавати всяку всячину на сайті eBay або ж придумувати програми для айфонів. Так, ці можливості дійсно існують, однак вони різко відрізняються від всіх тих солідних робочих місць рівня середнього класу, що їх створює автомобільна промисловість. Дані свідчать вельми недвозначно, що дохід, отриманий завдяки діяльності в інтернеті, має тенденцію розподілятися за принципом «переможець отримує все». Тож теоретично інтернет дійсно урівнює можливості та руйнує бар’єри, утім фактичні результати, які він дає, майже незмінно виявляються дуже нерівними.

Якщо скласти графік на основі трафіку веб-сайтів і доходів від розміщеної в інтернеті реклами, музичних завантажень з крамниці iTunes, книг, проданих на сайті Amazon, програм, завантажених із AppStore чи Google Play або практично з усього, що трапляється в інтернеті, ви майже завжди отримаєте щось схоже на рисунок 3.3. Цей всюдисущий «довгохвостий» розподіл є основою для бізнес-моделей тих корпорацій, які панують в інтернет-сфері. Такі компанії, як Google, eBay та Аmazon, здатні отримувати дохід із кожної точки розподілу. Якщо якась компанія контролює великий ринок, то збирання докупи навіть маленьких сум уздовж усієї кривої дає у підсумку сукупний дохід, який може легко сягнути мільярдів доларів.

Ринки товарів і послуг, сприйнятливі до цифрової комп’ю­те­ризації, неминуче прийдуть еволюційним шляхом до цього розподілу за принципом «переможець отримує все». Приміром, продаж книжок і музики, згрупована за тематикою реклама, а також прокат відеоматеріалів — у всьому цьому дедалі більше домінує невелика кількість онлайнових розподільчих центрів, і очевидним результатом такої ситуації стало знищення великого числа робочих місць для таких людей, як журналісти та продавці роздрібних магазинів.

Довгий хвіст — це чудово, якщо він належить вам. Та якщо ви займаєте лише один пункт на цьому хвості розподілу, то ситуація може бути зовсім іншою. Там, на довгому хвості, доходи від більшості інтернетівських видів діяльності можуть впасти до рівня кишенькової розмінної суми. Це було б не страшно, якби ви мали якесь альтернативне джерело