Читати книгу - "Анатом, Федеріко Андахазі"

class="p1">— Я повідав вам свою теорію кінетичної рідини. Для того, щоб живити у тілі життя, ця рідина, ніби воля, направляє його дії у певне річище — такими діями є дії, що стосуються живлення, випорожнення тощо. Як я вже згадував, у тілі, що перебуває під цілющим заступництвом душі, гріховні діяння мають геть інше спрямування, аніж те, до якого підбурює джерело, себто тіло. Тепер я маю намір розповісти вам, яким чином і куди спрямовується кінетична рідина, котра, як продукт мозку, має з природних причин виводитися з тіла, щоб не труїти його. Я виявив, що у тілі об’єм цієї рідини є постійним, й здебільшого вона виводиться з тіла через піт. Під час будь-якого руху, — анатом зігнув й випростав руку, — рідина, що прилинає у м’яз, аби він скоротився чи розслабився, миттєво випаровується через нагрівання, яке виникає під час руху. Так відбувається у найпростіших випадках; утім, якщо йдеться про складніші дії, які потребують втручання душі, процес дещо ускладнюється. Під час статевого потягу, коли виникає імпульс до злягання, тіло виділяє велику кількість кінетичної рідини, за механікою, яку я описав, вона прилинає у статеві органи, сприяючи набряканню вен та розтягненню м’язів, — як наслідок, член сповнюється кров’ю й твердішає. Сім’я, як казав Арістотель, має метафізичний характер, попри те, що потребує матеріальної складової, щоб вивергнутися назовні. Саме ця видима складова сімені є кінетичною рідиною у чистому вигляді. Лише завдяки цій рідині сім’я вивергається з члена подібно до лави, що вивергається з вулкана. Адже функція сімені не лише в тому, щоб містити у собі духовну сутність, але й у тому, щоб звільнити тіло від кінетичної рідини, яка виробляється для злягання, — інакше вона б труїла тіло, спричиняючи важкі недуги. Отже, що відбувається з цією рідиною, коли певні дії тіла перериваються з волі душі?

ЧАСТИНА ЧОТИРНАДЦЯТА. Про душу та статевий потяг

— За законами механіки, які мені випало визначити, статевий потяг виникає у чоловіка, коли його органи зору чи дотику збуджуються, тобто коли він бачить звабливий та гріховний зовнішній об’єкт або доторкається до нього. Зовнішнім об’єктом я називаю жінку чи її образ (легко довести, що зображення гарної жінки має такий самий вплив на чоловіка).

Збудження, що виникає у зовнішніх нервах (наприклад, в очних нервах), вивільняє кінетичну рідину, що є у м’язах, і та стрімко спрямовується до мозку, ніби гонець. Там, у мозку, виробляється нова кінетична рідина, котра, як я вже зазначав, спрямовується у статеві органи, щоб підготувати пеніс та всі м’язи, які беруть участь у статевому акті. Більша частина цієї рідини збирається у яєчках та пенісі. У цю мить до справи береться душа, яка оцінює дії з погляду їхньої гріховності. Утім, позаяк, як я вже згадував, сім’я має метафізичний характер, то більшу частину його складає духовна сутність. Якщо певний час спостерігати за сім’ям після його вивільнення, то можна зауважити, що воно значно зменшується в об’ємі — до десятої частини. Відбувається це через те, що духовна сутність, що перебувала у ньому, повертається у душу. Якщо ж душа стає на заваді здійсненню гріховних діянь, останні обертаються на пристрасті. То чим же пояснити широко відоме явище, коли ми, силкуючись уникнути спокуси, починаємо палко молитися Богові, і статевий потяг геть-чисто зникає, а сповнений сім’ям член набуває стану спокою? Вода, яку налито у кишку, нікуди з неї не подінеться: хіба ми власноруч виллємо воду чи кишка лусне. Одначе відомо, що член під впливом душі спроможний повернутися до стану спокою, навіть не вивергнувши сімені, себто не скоївши гріховного діяння. Звідси випливає очевидна метафізична природа сімені, позаяк воно є єдиною рідиною, яка не потребує випорожнення. Не можна до нескінченності відкладати випорожнення сечі чи калу, але сім’я, виробившись, не потребує виходу. Так трапляється через те, що сім’я здебільшого складається з духовної сутності, що має своїм джерелом душу, й повертається у неї, якщо їй не дозволили вивільнитися. Ми не мусимо соромитися спокус, адже що частіше нам вдається долати їх, то сильнішими й численнішими стають наші душевні пристрасті.

ЧАСТИНА П’ЯТНАДЦЯТА. Про статевий потягу жінок і про нестачу у них керування душі

— Отже, що відбувається у тілі жінки, коли вона збуджена й прагне близькості з чоловіком, тоді як вона не має душі, що обертає сім’яну рідину, яка виробляється під час таких дій, на душевні пристрасті? Сім’я у жінок набагато густіше й важче за чоловіче, позаяк воно позбавлене духовної сутності, тобто воно складається лише з кінетичної рідини. Статеве збудження жінки та чоловіка різняться. Я вже згадував, що у чоловіків воно зароджується в органах чуття, які збуджуються гріховним об’єктом, себто жінкою. Таким чином чоловік є суб’єктом прагнення, а жінка, навпаки, об’єктом зваби. Але так само, як одна й та сама річ не може водночас існувати й не існувати, так і суб’єкт не може бути одночасно об’єктом. Цим я намагаюся пояснити, що статеве збудження у жінок починається не в органах чуттів — наприклад, коли вони бачать чоловіка, — а природно й самохіть виникає всередині тіла, радше, в органі, який я описав. Жінка завжди є об’єктом гріха. Те, що я пояснюю вам мовою анатомії, вже сказано мовою моралі; ще раз поставлю за приклад праматір Єву, котра є об’єктом спокуси, суб’єктом якої є Адам. До цього міркування я ще повернуся згодом. Дозвольте мені продовжити вести мову про походження й призначення статевого збудження у жінок. Сексуальне бажання природно й самохіть виникає у Amor Veneris, відправляючи кінетичну рідину у мозок, таким чином сповіщаючи про жадання. Тоді мозок щедро виділяє нову рідину, щоб запустити механізми зваблення й водночас надати живлення усім м’язам, які беруть участь у зляганні. Так виникає жадання близькості з чоловіком.

Але оскільки жінка не має душі, яка здатна придушити ці прагнення, гріх уможливлюється лише тоді, коли жінка спроможеться звабити чоловіка. Можна стверджувати, що у жінці втілено силу плотської волі, тоді як у чоловікові — силу волі душевної. Залежно від того, що візьме гору — плоть жінки чи душа чоловіка, гріх або буде скоєно, або ні. Зупинімося на другій можливості. Що відбувається у жіночому тілі, якщо гріх не скоєно, себто перемогла душевна воля чоловіка? Я вже згадував, що у чоловіка духовна сутність сімені повертається у душу, врегульовуючи й зберігаючи сталий об’єм кінетичної рідини. А що ж трапляється з сім’яною рідиною жінки, що не знаходить виходу й не здатна обернутися на душевну пристрасть?

ЧАСТИНА ШІСТНАДЦЯТА. Про накопичення кінетичної рідини у