Читати книгу - "Прокляття Зміїного Яру, Герцог Фламберг"

Вона обійняла стовбур дерева, притулившись до нього щокою, наче до рідної істоти. "Ліс завжди був моїм учителем", - прошепотіла вона, і її голос зливався з шелестом листя. "Можливо, він підкаже нам вихід". Вона закрила очі, зосереджуючись на своєму зв'язку з лісом, намагаючись почути його голос, його мудрість.

Крук спостерігав за нею з ніжністю, його серце наповнювалося теплом і любов'ю. Він милувався її зв'язком з природою, її мудрістю, її силою. Він знав, що вона знайде вирішення проблеми, що вона не здасться, поки не знайде спосіб захистити Чорнолісся.