Читати книгу - "Консуело"

class="p">173

Істрія — півострів на півдні Європи, між Трієстинською затокою та Адріатичним морем. До 1797 р. прибережна смуга Істрії належала Венеції.

174

Святий Вінцеслав (Вацлав) — чеський герцог, який жив на початку X ст. Прагнув поширити серед язичників-чехів християнство, був убитий своїм братом Болеславом, який стояв на чолі язичницької знаті. Вважався покровителем Чехії.

175

«Крок на Парнас» (лат.).

176

Фукс Йоґанн-Иозеф (1660–1741) — австрійський композитор і теоретик музики. Його книга «Крок на Парнас» (1725) була в XVIII ст. однією з основоположних музично-педагогічних праць.

177

Собор Святого Стефана — готичний віденський собор, побудований у XII ст. Юного Гайдна, про якого йдеться в цьому розділі, було прийнято до хору хлопчиків собору 1740 року.

178

Зараз розповім вам усе. — Розповідь Жорж Санд про дитячі роки Гайдна грунтується на біографії, вміщеній у книзі Стендаля «Листи, написані в австрійському Відні, про знаменитого композитора Йозефа Гайдна…» (1814).

179

Рейтер Ґеорґ (Рейтер-син; 1708–1772) — австрійський композитор, писав оперну та церковну музику.

180

Маттезон Йоґанн (1681–1764) — німецький композитор і диригент, автор праць із історії музики.

181

…через якусь прусську косицю! — Зачіска у вигляді коси, спочатку введена Фрідріхом-Вільгельмом І у прусській армії, була панівною чоловічою зачіскою XVIII ст. Пізніше, вийшовши з моди, стала об'єктом для глузування; 1817 р. на вартбурзькому святі буршів, як символ відсталості й політичного гніту, її було публічно спалено.

182

Еммануїл Бах (1714–1788) — німецький композитор, другий син Йоґанна-Себастьяна Баха. Уславився своїми сонатами та фортепіанними концертами.

183

Метастазіо П'єтро (справжнє прізвище — Трапассі, 1698–1782) — видатний італійський поет і драматург. Із 1730 року й до кінця своїх днів жив у Відні, де перебував на посаді придворного поета. Його ліричні драми, що поєднували традиції високої трагедії й пасторальної опери, користувались у сучасників колосальним успіхом. На його тексти писали опери більше ста композиторів, у тому числі Гендель, Ґлюк, Гайдн і Моцарт.

184

Щастя (італ.).

185

О розрадо душі моєї… (ісп.)

186

Хай живе свобода! (італ.)

187

«Сотворіння світу» — ораторія Гайдна, написана ним 1798 р. на текст, складений Лідлі за поемою Мільтона «Втрачений рай».

188

Естерґазі — родина австро-угорських магнатів, на службі в яких Гайдн перебував із 1761 року.

189

Король Фрідріх — Фрідріх II (1712–1786), король Пруссії. Провадив агресивну зовнішню політику, був ініціатором і учасником війн, які виникали в Європі в роки його володарювання. Реформи Фрідріха II (указ про віротерпимість, регламентацію друку та ін.), що мали на меті укріплення прусського абсолютизму, створили йому репутацію «освіченого монарха». Прусські літератори та історіографи йменували Фрідріха II Великим, наділяли його рисами ідеального володаря-філософа, поборника гуманності та справедливості.

190

Амфітріон — чоловік Алкени, матері Геракла. Ім'я його стало загальним завдяки комедії Мольєра, де Амфітріона виведено гостинним, хлібосольним господарем.

191

Так італійці прозвали Йоґанна Адольфа Ґассе, за походженням саксонця. (Прим. автора.)

192

Серпент — музичний духовий інструмент, який являє собою змієподібну вигнуту конічну трубу.

193

Тренк Фрідріх фон (1726–1794) — прусський авантюрист. Був офіцером-ординарцем Фрідріха II. 1745 р. за звинуваченням у зраді був ув'язнений у фортеці Ґлац. Потім утік, вступив на військову службу в Росії, перебрався до Австрії, 1754 р. з'явився в Пруссії й був заарештований; після невдалої спроби втекти був закований у кайдани й кинутий до в'язниці в Магдебурзі, де провів дев'ять років. Звільнившись, вирушив до Парижа та до Лондона, де виконував таємні доручення Віденського двору. Під час французької революції знову приїхав до Франції. Там його було звинувачено у шпіонажі й гільйотиновано.

194

Ґодіц Авґуст-Йозеф фон (1706–1778) — австрійський граф, аматор мистецтв. Парк, улаштований ним у маєтку Росвальд, користувався великою популярністю. Розтринькавши весь свій статок на звеселяння та святкування, Ґодіц переїхав до Потсдама, де жив на пенсію, надану йому Фрідріхом II.

195

Тартіні Джузеппе (1692–1770) — італійський скрипаль і композитор.

196

Вільгельм Товстий — прусський король Фрідріх-Вільгельм І (1648–1740), батько Фрідріха II.

197

Маршал Саксонський — Моріц Саксонський (1696–1750), талановитий полководець, побічний син саксонського курфюрста Авґуста Сильного. 1720 р. вступив на французьку службу, під час війни за австрійську спадщину здобув низку блискучих перемог, діставши звання маршала Франції. Дочка Моріца Саксонського, Аврора де Сакс, була бабусею Жорж Санд.

198

Пандури — нерегулярні піхотні загони, що формувались у підвладних Габсбургам Угорщині та Хорватії для участі у війнах.

199

…нових сабінянок… — Згідно з легендою, давні римляни, бажаючи збільшити населення міста, викрали дівчат сусіднього племені сабінів і зробили їх своїми дружинами.

200

Паер Фердинандо (1771–1839) — італійський оперний композитор.

201

Рамо Жан-Філіп (1683–1764) — французький композитор і теоретик музики.

202

Віола д'амур («віола любові» — франц.) — інструмент із родини смичкових, який відповідає за регістром альту. Тембр його відзначався особливою м'якістю й ніжністю.

203

Вічний жид — герой середньовічних переказів, єврей Агасфер, приречений на вічні мандри за те, що не дозволив відпочити біля порога свого будинку Ісусу Христу, який ніс хрест до місця страти.

204

Гольцбауер Іґнац (1711–1783) — австрійський композитор. У 1742–1744 та 1746–1750 pp. перебував на посаді диригента віденської опери, потім працював у Штуттґарті й Мангаймі.

205

Пан канонік був чоловіком років п'ятдесяти… — За припущенням французької дослідниці Терези Марікс-Спір, автора книги «Жорж Санд і музика» (1955), в образі каноніка відбилися риси родича Жорж Санд абата Бомона та його дядька Франсюеля.

206

Авґуст Другий (1670–1733) — польський король і курфюрст саксонський, прозваний Авґуст Сильний.

207

Рейтер-батько — Рейтер Ґеорґ (1656–1738) — австрійський композитор і органіст, капельмейстер собору Святого Стефана. Автор композицій для фортепіано та для органа.

208

Сікстинська капела — папська капела в Римі. Названа по імені папи Сікста IV, за якого було споруджено будівлю капели.

209

Вікарій — помічник католицького священика або єпископа.

210

Чернеча латинь (італ.).

211

Бенефіція — посада в католицькій церкві, пов'язана з доходними статтями.

212

Капітул — тут: комісія при єпископській кафедрі.

213

Приємне байдикування (італ.).

214

..могла б застосувати до себе байку про зайця та жаб… — У байці Лафонтена боягузливий заєць при зустрічі з