Читати книгу - "Перверзія"

147
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29
Перейти на сторінку:
обличчя Станіслава і поцілував його в сльозу, не в змозі й сам зупинити наростання клекоту в грудях і горлі. «Не грішника я поцілував, а доброго музику», — мовив я італійською, проте він усе одно зрозумів. Ми вихлюпнули решту вина до келихів. Наближалася північ і слід було врешті дійти до числа дванадцять. «За дванадцять святих апостолів», — зрозумів мене Станіслав. «І за дванадцять синів Якова, отже, й за дванадцять колін Ізраїлевих, — продовжив я. — За дванадцять брам і дванадцять перлин, і дванадцять підвалин, і дванадцять імен, що на тих підвалинах виписані. За шістьох святих жінок і шістьох святих чоловіків, що в сумі дає також дванадцять. За ягня святої Агнеси. За вежу святої Ірини. За серце святої Терези. За волосся святої Марії Єгипетської. За плечі святої Катерини, за її живіт, за все її тіло. За стріли святого Егідія. За танці святого Віта. За батоги святого Петра. За квіти святого Франциска. За спокуси святого Антонія, мого патрона і заступника. За псів святого Юра!»

Ми допили останні краплі і, спотикаючись, підтримувані один одним, рушили берегом острова назад до церкви. За туманом цілком пропав її білокам'яний фасад, поділений пілястрами на три частини, зі скульптурою Мадонни і Дитини над входом. Станіслав ніс у руці ліхтар і все повторював: «За туманом нічого не видно!» Ми брели геть наосліп, тож не дивно, що перед самою церквою наткнулися на старого Анджеліко, який завмер у нас на дорозі, ніби соляний стовп. «Хіба ти сторож мені? — запитав я його з докором, потрясаючи в повітрі гітарою. — Що стоїш, як пень дерева церковного року?» Але старий капшук на це почав мене переконувати, щоб я лягав спати у нього в повітці. Туман і справді завис такою непролазною кашею, що навряд чи якийсь човен знайшовся би, щоб доставити нас до Венеції.

Усе, що відбувалось (якщо відбувалось), потім, повите для мене таємницею, бо я майже нічого не пам'ятаю — далися взнаки цілоденна втома і погана видимість. Знаю, що старий чорт таки вклав мене на ніч у себе. Куди пішов тієї ночі Станіслав, мені невідомо. Маю надію, що все-таки запопав якогось випадкового човняра, і з ним дістався до свого готелю, що, як він казав, десь на Великому Каналі, неподалік від Понте Академія.

Пригадую тільки, як гукав у туман, навздогін за його нетвердими кроками: «Пам'ятай про душу!» І як долетіла до мене його відповідь: «Коневі ясно!» Я осінив те місце у просторі, звідки це почулося, знаком святого хреста.

Примечания

1

Великопісна (попільна) середа, день, з якого в західному християнстві розпочинається великий піст (англ., нім.).

2

Привіт, підеш зі мною? (нім.).

3

Так, я піду з тобою, кохана, скільки? (нім.).

4

Увага, увага, любий Різенбокк, прошу, зупиніть на хвилинку! Я маю деякі проблеми… (нім.).

5

Здається, арія принцеси Еволі з опери Дж. Верді «Дон Карлос».

6

«Де цитрини квітнуть» (нім.). — рядок із хрестоматійного віршика Ґьоте «МІньйона».

7

Німецьке прізвище Різенбокк можемо перекласти як Цапище.

8

Персонажі давньої германської міфології: Егір — морський велетень; Ґрунґнір — велетень-розбишака; Фафнір — дракон, сторож священного золота.

9

Повністю зберігаємо правопис оригіналу українською мовою.

10

«Смерть Венеції» (італ.).

11

Подальші два фрагменти перекладено з італійської мови.

12

Хлопчик (італ.).

13

«Квітуча готика» (Італ.), розквіт готичного стилю у венеційському мистецтві (XIII–XIV ст.).

14

Ні Іммануіл Кант, ні Едгар Аллан По, ні, тим більше, П'єр Менар у Венеції ніколи не бували.

15

Будь ласка, Перфецький (італ.).

16

Мій любий пане, це для вас (італ.).

17

Традиційне венеційське свято, що відбувається на острові Джудекка кожної третьої неділі серпня.

18

«Плоди моря» (італ.), закуска із страв морського походження.

19

«Ясно?» (італ.).

20

«Дякую» (італ.).

21

Адміністративні дільниці (райони) Венеції.

22

«Найясніша» (італ.), найчастіше вживаний щодо Венеційської республіки епітет.

23

Найвищий орган венеційської влади за часів республіки.

24

Політ Стріли (фр.)

25

«Грозові вершники» (англ.) — композиція легендарної американської групи «Дорз». Далі в тексті — «Очікуючи сонце» та «Кінець» тієї ж групи.

26

Тлустий Четвер (італ.), апогей венеційського зимового карнавалу, останній четвер лютого.

27

«Про передумову вавилонського полонення церкви» (латин.).

28

Печена диня, традиційна венеційська страва.

29

«Для підняття чаші» (італ.), страва.

30

«Так, так, я кохаю Вас!» (італ.).

31

«Як тяжко серцеві», «Прощавай», «Я люблю» (італ., діял.).

32

«Де», «Ох, діти» (італ.).

33

«О, як хвилює…» та «О, живий вогонь!» (італ.).

34

«Кожен закоханий є воїн» (італ.).

35

Спосіб грання (латин.).

36

«Солодощі життя», «Ось весна» (італ., арх.).

1 ... 28 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Перверзія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Перверзія"