Читати книгу - "Дворіччя. Книга українця"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Справжню насолоду відчуватимете, читаючи «Метаморфози» Овідія, перекладені з латині Андрієм Содоморою, «Дон Кіхота» Мігеля Сервантеса, також блискуче перекладеного українською мовою Миколою Лукашем. А переклади з арабської і перської мов Агатангела Кримського (ім’я-mo яке: Агат+Ангел!), народженого у нашому Володимирі-Волинському! Ще не було російського перекладу знаменитої «Шах-наме» як Кримський вже переклав цей перський правопис Фірдоусі на українську мову. Ось лине маленький фрагмент:
...Звичаї добрії попропадали. Все забісоване розкинулось по світі: Упала честь, пішли угору чвари, Сховалась правда, висунулась погань...
Читайте українською мовою і рубаї Омара Хайяма, також феноменально перекладені великим Агатангелом. Боже, які багатства мають українці завдяки унікальним можливостям нашої мови! Цими можливостями сповна скористався Дмитро Павличко, готуючи антологію «Світовий сонет», зі сторінок якої до нас говорять вишуканою українською мовою італієць Дайте, англієць Шекспір, німець Гете, француз Бодлер, іспанець Сервантес, португалець Камоенс, чилійка Габріела Містраль, нікарагуанець Рубен Даріо... Ось, наприклад, як може говорити українська мова від імені росіянина Валерія Брюсова — сонет «Жінці»:
Ти — жінка, книга — ти, найкраща з книг, Ти — згорток таємничий з печатками. В його рядках слова й думки, мов храми, І кожна мить несамовита в них. Ти — трунок, приготований чортами! Хто випити його хоч краплю встиг, Горить, та не кричить од мук страшних, Лиш прославляє те питво без тями! Ти — жінка, в цьому всі твої права. Ти, споконвіку в зоряній короні, В безоднях наших — образ божества! І задля тебе в хомутах, мов коні, Ми ходимо, і гаснемо в журбі, І споконвіку молимось — тобі!
Абсолютно неймовірні можливості української мови демонструє роман-есей лауреата Шевченківської премії Євгена Пашковського «Щоденний жезл», фрагменти з якого вже прозвучали на самому початку цієї книги.
Волинський поет Кость Шишко всього в одному короткому вірші геніально показав філософію метаморфоз у природі (Овідію знадобилася для цього ціла книга!):
Метелик мрії в безмір лине, та чуєш рев інстинкту в скрусі — і ти вже — ненажерна гусінь, і світ для тебе — капустина...
...29 січня 1845 року Едгар По опублікував вірш «The Raven» («Ворон»), якому судилося стати одним з найвідоміших творів цього видатного американського письменника. (У тому ж році Тарас Шевченко написав свою знамениту містерію «Великий льох», де є три ворони!). Вірш Едгара По має містичний характер, витончені семантичний, символічний та звуковий смисли. Він став справжнім викликом і тестом високого професіоналізму для багатьох відомих перекладачів і поетів.
Хто володіє англійською, може почитати «Ворона» в оригіналі. Потім почитайте переклад 1890 року на російську відомого поета Дмитра Мережковського. Ось декілька рядків з нього:
«Прочь! — воскликнул я, вставая, демон ти иль птица злая. Прочь! — вернись в пределы Ночи, чтобы больше никогда ни одно из перьев черных, не напомнило позорных, лживих слов твоих! Оставь же бюст Паллады навсегда, из души моей твой образ я исторгну навсегда!» И ответил Ворон: «Никогда».
А тепер читаємо українською.
ВоронВ тихий час глухої ночі вабили ослаблі очі Дивовижні та урочі книги давнього письма. Я дрімав уже з утоми, та нараз почувся в домі Тихий стукіт незнайомий. «Незнайомого пітьма То застала у дорозі, — прошептав я. — Так, пітьма, Більш нікого тут нема.»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворіччя. Книга українця», після закриття браузера.