Читати книжки он-лайн » Жіночий роман 👩💕📚 » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

180
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 23

Я сиджу в машині й нервово дихаю, як бик перед червоною ганчіркою. От козел!Хоча, а чого ти чекала? Адже сама полізла до нього, от і отримала по заслугах.

  

Алінка вже хвилин десять щось захопливо розповідає. Мене зі ступору витягує голос Вадима.  

  

- Олеся Ігорівна, а Ви правда в універі шили еротичну білизну для викладачів??? - Сміється Вадим.Що??? Чорт, Лялька!!! Розтріпала йому вже все, от же подруга!

  

- Тоді я не знала, що це для викладача, думала дівчина своєму хлопцеві замовила, а виявилося для папіка. - І починаю просто крутитися на сидінні від сміху. Як згадаю як той викладач червонів, пихтів, а хтось кричав йому, що потрібно слоника на водопій зводити, а то він зажурився.  

  

Ух, ледве віддихалась від сміху, а бос продовжує.  

  

- Отже, подружки з інституту?  

  

- Так, сусідки по кімнаті. - З гордістю кажу я.  

  

- Ви уявляєте, Вадим Олександрович, і треба ж було у Вас на фірмі зустрітися? Ми з Олесею після універу загубилися, вона вся в роботу і відносини пішла. А у Вас на фірмі ми знову знайшли одна одну. Ну точно доля якась. - Алінка посміхається на всі тридцять два зуби.  

  

Дивлюся на Вадима, а він трохи зажурився, як Алінка про відносини мої почала розповідати.  

  

- І чим плануєте займатися? - Запитує він у нас. Я тільки хотіла відкрити рот, а Лялька вже почала.  

  

- Та от я Олеську вмовляю завтра піти в нічний клуб, а вона все ніяк ... - Твою ж мати, ну хто її тягнув за язика? Він вже повернувся в мій бік і бачу по погляду і нахабній усмішці, що щось придумав.  

  

- Я так зрозумів з Вашої розповіді Аліна ... Володимирівна, Ви вільна жінка?  

  

Що, блять??? Я різко розвертаюся в його бік і прям хочеться крикнути "Ти що, мати твою, очманів???" Аліна просто втиснулася в сидіння, напевно, злякалася, що  я зараз збожеволію. Бачу його погляд. Він просто радіє зараз, отримав реакцію, яку очікував. Олеся, якого біса так себе палити???  

  

- Я маю на увазі, що у мене є друг, який точно сподобається Аліні. - Він  звертається  вже до мене, пояснює. - І, якщо ви не проти, ми б приєдналися до вашої компанії завтра. - Він закінчує і чекає реакції.  

  

- Вибачте, Вадим Олександрович, але я не вважаю, що це хороша ідея. Все ж таки ми разом працюємо  і це порушує ...- Аліна просто хапається рукою за моє крісло і прямо дуже наполегливо дає мені зрозуміти, щоб я стулила пельку.  

  

- Це просто чудова ідея! А який Ваш друг? - Лялька вже кліпає своїми оченятами та чекає відповіді, а я в цей час закипаю як чайник, зараз пара з носика повалить. Що вона робить???  

  

- Ооо, він Вам сподобається! Повірте мені! - Вадим загадково посміхається, дивиться на мене, і до мене доходить, що він все прорахував. Він знав, що я скажу "ні". І знав, що Аліна все переграє. От гівнюк!!!  

  

- Так що, за вами завтра заїхати? О котрій? Я знаю хороший клуб "Опіум". - Мені назва цього клубу ні про що не говорить, але у Ляльки очі загорілися як гірлянди та виблискують від збудження.  

  

- Завтра о десятій заберіть нас. - Кажу я. Він бачить, що мені все це не подобається і його посмішка стає ще ширше. Це явно помста мені за  той злощасний банан ...  

****************************************************************************  

- Лялька, матір твою, ти що твориш? - Сичу я на подругу, коли машина Вадима від'їжджає від нашого житла.  

  

- А що? У тебе є альфа-самець, не заважай іншим життя будувати! - Подруга скривджено підтискає губки.  

  

- Та ти недавно тільки ридала в кабінеті за своїм Ромкою і  тут же нагострила лижі в клуб невідомо з ким?  

  

- Чорт, я готова посперечатися, що він приведе той ще екземпляр. У нього при будь-якому розкладі друзі класні!!! Олеся, ну, будь ласка! Тим більше у нього слина текла, коли він на тебе дивився!!! Час вам вже переходити на інший рівень! А то дограєтеся, що він тебе десь за рогом трахне. Не можна так мужиків мучити! - І задоволена собою подруга почимчикувала до під'їзду.  

  

Ну що, Олеся, здається тобі писець. Я зітхаю і шкандибаю за подругою.  

  

У мене вдома Лялька, горлаючи від несподіванки, вже перебирає всю мою білизну, яка висить на вішалці.  

  

- Ааа, Леська та це просто бомба! Та в такій білизні, потрібно паруватися кожен день.Та це просто бомба.Ти ж даси мені щось?  - Вона дивиться на мене очима кошеня зі Шрека. 

  

  - Ну, звичайно дам.  - А приємно, коли ось так от оцінюють твою працю.  Цілий вечір ми перебирали мою шафу, переглядаємо весь одяг.  Як виявилося, "Опіум" очманіти який дорогий клуб і туди ходять дуже поважні люди.  Алінка прям стрибала від задоволення в передчуття нашої розваги в клубі.

  

Коротше, зупинилися на короткій чорній сукні з відкритою спиною, для мене.Під неї у мене є боді з відкритою спиною, а то з моїм розміром без ліфчика особливо то не походиш! А Лялька виканючила для себе кремове  плаття, яке, я повинна була визнати, дуже добре сіло на її фігуру, підкреслило її стегна, груди, в загальному все що потрібно підкреслило  і також випросила у мене комплект ну прям-таки еротичної білизни. 

  

  - Лялька, а я дивлюся ти сподіваєшся на продовження завтрашнього вечора?  - Сміюся я. 

  

  - Звичайно, а що мені в черницях ходити ???  Якщо там хлопець буде гарячий, я свій шанс не втрачу!  - І якось вона відразу посмутніла після цих слів.

  

  - Що, про Ромку свого згадала нарешті? 

  

  - Ага, згадала ... Леся, тільки обіцяй не сміятися ...- вона дивиться на мене таким поглядом, аж шкода її стало, — у мене то й оргазму толком не було. 

  

 - Взагалі ніколи?  - Ну як би здивоване обличчя я не роблю, з моїм то досвідом, можу тільки поспівчувати. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 28 29 30 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"