Читати книгу - "Драконяча відьма, Настуся Соловейко"

– То, хто ж ти насправді така, га, Даная? – спитав він насмішкувато, ковзаючи поглядом вздовж мого тіла.

Захотілося прикритися руками, та я лише сильніше стисла кулаки, намагаючись не втратити крихти хоробрості, що допомагали мені стояти на місті, замість того, щоб бігти якомога далі від цього чоловіка.