Читати книгу - "Під прицілом італійської мафії, Еліс Кларк"

Глава 20. Аля. Послання від Альфонсо

Коли я вчора знайшла той лист, то не сумнівалася, що він написаний саме Тоні. Зважаючи на те, що він виявляв до мене симпатію, я подумала, що і в листі будуть якісь слова освідчення. Думала просто викинути його, коли Стаса не буде поряд, а потім знайти слушну нагоду поговорити з Тоні без свідків і переконати його, що в нього немає шансів, що я кохаю Стаса. 

Але повернення Стаса завадило його прочитати, і у мене зʼявляється змога це зробити тільки сьогодні вранці. На мій подив, автором листа є зовсім не Тоні, а якийсь Альфонсо.  Лист написаний італійською, і деякі слова я не розумію, хоч навіть шукаю їх у словнику, можливо, то якісь діалектні або жаргонні вирази. Проте загальний зміст такий, що цей Альфонсо давно в мене закоханий, ще з того часу, як уперше мене побачив, і що така жінка, як я, достойна королівського життя, а не такого скромного існування, яке я веду. 

"Тому тобі варто кинути цього недолугого українця і приїхати до мене. Я влаштую тобі дійсно шикарний прийом, в тебе буде все, бо ти гідна цього, моя королево…"

Дочитавши останні рядки, я тільки знизую плечима. Хто цей Альфонсо, я не знаю жодного чоловіка з таким іменем? Але він пише, що бачив мене і не раз. Може, якийсь сусід? Але тут всі не дуже заможні, навряд чи хтось може влаштувати шикарний прийом… Хіба що… Тут я пригадую того типа на червоній машині, який переслідував нас у перший день в Італії, і від якого ми зовсім недавно сховалися в готелі…

 Він тоді говорив щось таке, начебто він якась не остання людина в мафії… Але імені свого, здається, не називав. У будь-якому випадку, Тоні його знає, раз передав цього листа, отож я маю поговорити з Тоні наодинці і сказати, щоб передав своєму знайомому мою відмову зустрітися з ним. 

Але бажано це зробити так, щоб Стас ні про що не здогадався, бо я не хочу, щоб він був засмучений через усе це. 

Того листа я спалила, думала написати відповідь і передати через Тоні, але вирішила, що не буду цього робити, щоб той Альфонсо не подумав, що я не проти з ним зустрічатися, а просто набиваю собі ціну. Та й не хотілося, щоб він мав якісь докази на руках, бо раптом потім дійде до Стаса, що я з кимось листувалася, це йому однозначно не сподобається… Отже, зараз у мене був план: під час заняття підлаштувати щось таке, щоб Стас ненадовго вийшов, і в той час запитати у Тоні про автора листа та передати йому відмову від спілкування…

***

Переступаємо поріг вітальні, і бачу, як Тоні усміхається мені:

— Алю, привіт, прекрасно виглядаєш, як і завжди!

— І тобі привіт, — Стас стає буквально між нами. — Давай до справи, без оцих диферамбів. 

— Стасе, — раптом кажу я. — Я забула ті книги, які нам дав Тоні, ти можеш їх принести? Хотіла розібрати разом один текст, бо я його не зрозуміла…

Стас спочатку злегка насуплюється: я бачу, що він не хоче залишати мене з Тоні наодинці, але врешті-решт каже:

— Добре, зараз принесу, — і йде до сходів. 

Я повертаюся до Тоні і тихо запитую:

— Тоні, від кого був той лист? 

— О, тобі сподобалось? — усміхається він. — Це дуже важлива людина, наступний дон! 

— Це якийсь твій знайомий, вірно? 

— Можна сказати, що я тепер його помічник, чи щось таке! І це сталось завдяки тобі, Алю! — щасливо каже Тоні. — Я так давно хотів наблизитись до цих людей, і ти стала моїм квитком туди!

 — Передай йому, будь ласка, що я кохаю Стаса, — кажу я, озираючись на двері. 

— Алю-Алю, не гарячкуй! Це ж майбутній дон мафії! Не можна відмовляти майбутньому дону отак просто! — емоційно каже Тоні.

— Ну, придумай щось, що б його не образило, — я знизую плечима. — Ти краще знаєш місцеві традиції. Скажи, що в мене троє дітей або ще щось таке, що йому не сподобається…

— Він все про тебе знає, Алю! Знає, що ти переховуєшся в Італії! Якщо ти будеш необережна, він влаштує вам пекло… — зітхає Тоні.

Саме цієї миті повертається Стас, і наша розмова обривається. Урок продовжується, та я не можу зосередитись, у мене тремтять руки, в голові крутяться лише слова Тоні: “Якщо ти будеш необережна, він влаштує вам пекло…”

Дивлюся на Стаса і не знаю, що робити — розповісти йому про все, чи не потрібно? Мабуть, треба повідомити, адже небезпека загрожує і йому. Але як це зробити?..

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍