Читати книгу - "дзвінок який змінив моє життя , ліліанаа"

Розділ 27 (Денис)

ближче до вечора ми пішли в кімнату, я пішов прийняти душ, а коли я зайшов у кімнату, Ніколь розмовляла з кимось по відео дзвінку, стояв на місці щоб зрозуміти з ким вона говорить, по голосу впізнав її батька

 - ну, як ти там? як робота? - спитав її батько

 - все добре, тату. а як ви з мамою?

 - вже так скучили за тобою, чекаємо коли приїхати зможеш - Ніколь легко посміхнулася

 - а ти якось наче розцвіла, невже приїдеш додому з американцем? - її батько захохотав, я підійшов до Ніколь, звісно вигляд був у мене бентежний для її батька, по пояс голий, але ж всі знаємо як він мене не любить

 - доброго вечора, Ігорь Іванович. Ніколь приїде з українцем, не з американцем - вона шоковано глянула на мене, не чекала, що я так заявлюсь. погляд батька потемнів

 - що ти робиш поряд з моєю дочкою?!

 - я ж казав вам, що знайду її. я й знайшов, я не маленький хлопчик, якого дівчина покинула без пояснень і поїхала в іншу країну, і він нічого не робитиме. мені треба правда, щоб аналізувати всю ситуацію - я взяв Ніколь за руку і поцілував тильну сторону

 - ми знову разом і ми хочемо почути вашого благословення - з кожним моїм словом, його погляд ставав все мутнішим і мутнішим і він випалює мені

 - ніколи мого благословення ви не отримаєте! моя дочка заслуговує на кращого хлопця ніж ти, ти ж взагалі не зрозуміло хто - противно відповів він

 - невже ви хочете для рідної дочки незрозуміло кого? ви хочете їй обрати хлопця чи відразу жениха? Ніколь 20 років, її життя ще все попереду, дозвольте їй самій обрати коханого, жити все життя їй з тим кого ви можете їй обрати, не вам. може це взагалі буде якийсь аб'юзер, який буде піднімати на неї руку, вважатиме її особистою рабинею, а не жінкою. ви хоча б раз спитали якого життя хоче Ніколь? може вона хоче такого чоловіка який буде на руках її носити, допомагатиме з домашніми справами, може вона сім'ю будувати хоче тільки з ким, до кого душа лежить? ви знали ж, що вона не хотіла їхати в Кембрідж, але ви змусили її, ви змусили страждати рідну дочку через свою неприязнь до мене, ви знаєте, що вона відчувала всі ці 6 місяців? добре, вам всеодно на мене і мої почуття, ви б подумали про свою рідну дитину, ви ж її батько - він мовчав, дивився на Ніколь яка вже тихо плакала 

 - ти зараз натякав на себе? що ти той самий претендент на жениха для Ніколь? вона ніколи не вийде заміж за тебе, ти лише дурні надії пускаєш

 - так я не ідеальний, не ідеальний варіант для Ніколь. але за рік наших стосунків ми не сварилися, жодного разу не дали один одному приводу задля ревнощів, ми були вірні один одному, навіть коли вона мене покинула і я вважався холостим, я цього не приймав, я був сам, але не вважав себе холостяком. - він уважно слухав мене, але його вираз обличчя так, наче він готовий мене катувати, але він мовчав, нічого не казав

 - Ігорь Іванович, ми через 2 тижні повертаємося, давайте ми з вами поговоримо як чоловік з чоловік - запропонував я йому, з надією що погодиться

 - мені немає про, що з тобою говорити. - він завершив виклик, я обійняв її, вона плакала мені в груди

 - царапка, все буде добре. твій батько прийме нас і наше рішення, дай йому час - я поцілував її в маківку, взяв її на руки і ми перейшли на ліжко, я накрив нас ковдрою і обійняв її за талію, носом уткнувся в її волосся

 - як же я скучив - тихо сказав я і вже через кілька хвилин почув як вона сопе, посміхнувся і сам згодом заснув 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍