Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"

Кумедно, я раптом відчув, що не хочу ні з ким обговорювати цю тему. Навіть зі своїм братом.

- Ти що, серйозно? - брат із недовірою втупився на мене. - Взагалі-то ми, не найпотворніші хлопці в області. Але якщо вона, наприклад, лесбійка, то тоді зрозуміло... Тоді ти її точно відлякаєш.

Ну навіщо Данилу говорити такі жахливі речі? Адже він навіть не бачив Лану. Звісно, ми з братом обговорювали чимало жінок у минулі роки, але обговорювати Лану із Данилом було якось неправильно. Зрештою, вона, можливо, стане моєю дружиною на якийсь час. Я внутрішньо зіщулився від цієї думки, але, тим не менш, вирішив стати на захист дівчини.

- Її нервують розмови про ліжко. Вона, схоже, не особливо досвідчена в цих справах.

Даня гірко посміхнувся, дивлячись на мене.

- Старий, ти попався на найдавніший трюк, який можна вичитати ще в Шекспіра. Вона ж грає тобою, як... Не очікував, братику, що ти так легко здасися. Адже і їжакові зрозуміло, що їй від тебе потрібно. Ферма, старий, гроші. Зелені портрети президентів. З того, що ти сказав про неї, випливає, що в неї за душею немає ні копійки, ось вона і вчепилася в тебе. Повір моєму гіркому досвіду, я зустрічав таких жінок.

- Може, ти зустрічався не з тими жінками. Лана... вона не така.

Я здивувався своєму стану, ще ніколи в житті я не злився так на брата. Але Лана справді була не такою, як Даня думав про неї. Мені теж зустрічалися на шляху різні жінки, і досвіду мені вистачало. Так от, дівчина, що увірвалася в моє життя, не була схожа на підступну жінку, якій усе це потрібно заради грошей.

- Може, ти просто не помічаєш, Ден, але, схоже, тебе заарканили.

Ну ось, не минуло й півгодини, як Даня дістав мене до печінок. Ми завжди чудово розуміли одне одного, але зараз я готовий був заткнути братові рота ганчіркою для сміття, якщо він не замовкне цієї ж секунди. Я відкинувся на спинку крісла і закинув голову, втупившись у вентилятор, що обертався під стелею.

У цей момент Калігула, який ховався під шафою, вирішив вийти на розвідку і, підкравшись до Дані, обнюхав його черевики.

- А це що за волохате чудовисько?

- Кіт Лани, - втомлено зітхнув я.

- Ти ж ненавидиш котів.

- Точно так, от тільки мені ніяк не вдається переконати в цьому прокляту тварину.

- Діти, няні, кішки... Ти кінчена людина, братику.

- Слухай, Дань, мені потрібна твоя допомога, а не їдкі зауваження з приводу і без приводу. За два дні, якщо не станеться жодного дива, я стану одруженою людиною, тож якщо в тебе є слушні пропозиції, то кажи, а якщо ні, то заткнися.

- Хочеш поради, брате? - Даня встав і насунув на голову бейсболку. - Я дам тобі дві. Або позбудься своєї няні, дитини, кота і всього, що з цим пов'язано, або приведи до ладу свій найкращий костюм до суботи.