Читати книгу - "He відпускай мене"

Обговорюючи все це — чим ми в ті часи займалися нескінченно, — ми не могли вирішити, хочуть вихователі чи ні, щоб ми займалися сексом. Дехто думав, що хочуть, просто ми постійно займаємось ним не в той час. У Ханни була своя теорія: начебто змусити нас займатись сексом — обов’язок вихователів, тому що інакше з нас згодом не вийде хороших донорів. За її словами, такі органи, як нирки або підшлункова, не працюватимуть правильно, якщо ти не займаєшся сексом. Хтось інший сказав, що не слід забувати: вихователі — «нормали». Ось чому вони так химерно до цього ставились. Адже у їхньому випадку сексом займались тоді, коли хотіли мати дітей, і хоч вони знали — на розумовому рівні — що ми дітей мати не можемо, все ж почувалися неспокійно, коли ми робили це, тому що всередині не до кінця вірили, що в нас діти не понароджуються.

Анетта Б. мала іншу теорію: що вихователі не могли спокійно сприймати ідею нашого сексу, тому що вони самі хотіли займатись сексом із нами. Зокрема, містер Кріс, казала вона, саме так поглядав на нас, на дівчат. Лора сказала, що насправді Анетта мала на увазі, що це вона хоче займатись сексом із містером Крісом.

Ми всі вибухнули реготом, тому що сама думка про секс з містером Крісом здавалась абсурдною і нудотною.

Найправдоподібнішою мені видається теорія, яку висунула Рут.

— Вони розповідають нам про секс, яким ми повинні займатись після того, як покинемо Гейлшем, — сказала вона. — Їм хочеться, щоб ми займались ним правильно з кимось, хто нам подобається, і щоб ми не підхопили ніяких хвороб. Але вони справді хочуть, щоб ми займались ним уже після того, як звідси виїдемо. Тут їм це непотрібно, надто багато метушні.

Мені однак здається, що насправді сексу навколо було не так багато — його більше вигадували. Може, багато всяких пестощів, обмацування; парочки лише натякали, що в них справжній секс. Але думаючи про це тепер, мені стає цікаво, скільки насправді сексу було навколо. Якби всі, що вдавали, начебто вони займаються сексом, насправді це робили, то прогулявшись територією Гейлшема, все, що можна було б розгледіти — це парочки ліворуч, парочки праворуч і парочки в центрі.

Пам’ятаю, що в нас була ввічлива домовленість не розпитувати одні одних надто багато про різні заяви. Якщо, скажімо, Ханна закочувала очі під час обговорення якоїсь дівчини і бурмотіла: «Незаймана!» — що означало: «Ми, звісно, не незаймані, а вона — так, чого ж від неї сподіватись?», то її з усією певністю не розпитували: «З ким ти це робила? Коли? Де?». Ні, ви просто з розумінням кивали. Таке враження, що весь той секс траплявся з нами в якомусь паралельному всесвіті, в якому ми час від часу зникали.

Я повинна була помічати, наскільки всі ті заяви, що звучали навколо мене, аж ніяк не сходяться докупи. І все ж з наближенням літа я почала почуватись дедалі більшою дивачкою. У певному сенсі секс став чимось схожим на «творчість» кількома роками раніше. Здавалось, якщо ти ще цього не робив, то мусиш надолужити, і то якнайшвидше. У моєму випадку все ставало тим складніше, що дві мої найближчі подруги робили це безсумнівно. Лора — з Робом Д, хоча вони не були справжньою парочкою. А Рут — із Томмі.

І все ж я постійно відкладала цю справу, повторюючи собі пораду міс Емілі: «Якщо не можете знайти когось, з ким по-справжньому бажаєте поділити цей досвід, не робіть цього!» Але десь навесні того року, про який я зараз розповідаю, я почала думати, що не проти була б зайнятись сексом із хлопцем. Не тільки для того, щоб довідатись, що ж воно таке, але також, що мені подумалось, що варто було б ознайомитися з сексом і добре було б спершу попрактикуватись із хлопцем, який не надто мене хвилював. А згодом, якщо доведеться займатися цим із кимось особливим, то я матиму більше шансів зробити все правильно. Маю на увазі, якщо міс Емілі була права і секс для людей справді був такий важливий, то мені не хотілось би робити це вперше якраз тоді, коли буде по-справжньому важливо, наскільки добре все мине.

Тож я поклала око на Гаррі С. Я вибрала його з огляду на кілька причин. По-перше, я точно знала, що він уже це робив із Шерон Д. Далі, він не аж так мені подобався, але точно не викликав огиди. До того ж він був тихий і гідний, тому навряд чи розпускав би плітки, якби все обернулося цілковитою катастрофою. І він кілька разів натякнув, що хотів би зайнятись зі мною, сексом. Гаразд, багато хлопців видавало в той час різні закличні звуки, але завжди було ясно, коли це справжня пропозиція, а коли звичайні хлопчачі штуки.

Тому я вибрала Гаррі і відклала справу на кілька місяців, тому що хотіла впевнитись, що зі мною буде все гаразд у фізичному плані. Міс Емілі розповідала, що якщо не стати достатньо вологою, могло бути боляче і страшенно неприємно — і я по-справжньому через це хвилювалась. Тоді там не відкриється, часто жартували ми, і це було таємним страхом багатьох дівчат. Я думала, що якщо мені вдасться стати достатньо вологою, проблем не буде, тому я багато працювала сама, щоб у цьому впевнитись.

Я усвідомлюю, що це може здатись нав’язливим станом, але пам’ятаю, що я також багато часу проводила, перечитуючи уривки з книжок, у яких люди займались сексом, знову і знову пробігала тими самими рядками, намагаючись вичавити підказки. Тільки проблема полягала в тому, що наші книжки в Гейлшемі не надто в цій справі допомагали. У нас було багато різних штук із дев’ятнадцятого сторіччя, які написав Томас Гарді і чуваки типу нього, і це жодним чином не ставало в пригоді. У деяких сучасних книжках — авторства, скажімо, Едни О’Браян чи Марґарет Драббл, траплялося трохи сексу, але ніколи не було достатньо зрозуміло, що там відбувається, тому що автори завжди вважали, що у вас уже було повно сексу раніше і тому немає жодної потреби вдаватись у деталі. Тож книжки мене тільки збивали з пантелику, та й із відео було не набагато краще. Кількома роками раніше нам поставили в більярдній відеоплеєр, і на ту весну в нас зібралась непогана колекція фільмів. У багатьох показували секс, але більшість сцен закінчувалось якраз коли секс щойно починався або можна було