Читати книгу - ""Я — донька ворога", Love"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Шлях у гори був довгим.
Дороги — вузькі, розмиті дощами. Зі скель сипалося каміння.
Ми майже не говорили. Лише дивилися вперед, де в тумані ховалась надія — і небезпека.
— Тут, — сказав Мурат, зупинивши джип біля старої станції. — Далі тільки пішки. Кілометрів п’ять.
— І там — студія? — перепитала я.
— Якщо її ще не знайшли.
Ми взяли флешку, карти, ноутбук.
І пішли.
---
Коли ми вже піднімались, я помітила це перша.
— Алі… — прошепотіла. — В нас за спиною — люди.
Він різко зупинився.
Поглянув униз. Чотири силуети. Озброєні. Вони рухались швидко.
— Засідка, — Мурат стишив голос. — Вони знали.
— Ти знову нас здав? — Алі схопив його за комір.
— Ні! Я присягнувся, чорт забирай! Але вони мають очі всюди!
— Що робимо? — спитала я.
Мурат дістав мапу.
— Є одна стежка. Через стару шахту. Небезпечно. Але якщо підемо зараз — обійдемо їх.
— Якщо помилився… — попередив Алі.
— То я залишусь тут і затримаю їх, — твердо сказав Мурат.
Я дивилася на нього.
> Людина, що зрадила — тепер готова вмерти, щоб повернути честь.
— Ти впевнений?
Він кивнув.
— Ідіть.
---
Ми з Алі біжимо через туман.
Пульс у вухах. Кожен камінь під ногою може стати останнім.
Я чую постріли. Далеко. Але близько, щоб знати — Мурат не збрехав.
Він стримує їх.
А ми… ми маємо встигнути.
---
Через півгодини ми доходимо до будівлі.
Напівзруйнована, обкладена камінням і мохом. Але в середині — світло.
Молода дівчина в капюшоні нас зустрічає.
— Ви Софія й Алі?
— Так.
— Заходьте. У вас десять хвилин. Потім сигнал заблокують.
Ми передаємо флешку.
Дівчина вмикає комп’ютери.
Зв’язок — супутниковий.
Вона тисне «Пуск».
На екрані — наше обличчя.
Мене показують в прямому ефірі. По всьому світу.
— Говоріть, — шепоче вона. — Це ваша мить.
Я ковтаю повітря.
Камера блимає.
І я кажу:
> — Мене звати Софія. Я — донька людини, яку ви називали ворогом.
Але справжні вороги — ті, хто ховається за грошима, брехнею і смертями.
Сьогодні я розповім вам те, що повинні були знати роками раніше…
---
> У цей момент — я не боялася.
У цей момент — я була вільна.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Я — донька ворога", Love», після закриття браузера.
