Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Аліна прокинулася рано вранці, її думки все ще були заплутані після вихідних. Вона намагалася придушити всі емоції, які виникали в її голові після того, як вони з Дмитром провели вечір разом. Але, як би вона не намагалася, кожен момент, коли її погляд падав на його поцілунок, кожен дотик його рук до її тіла, викликав у ній хвилю тепла і спокою. Водночас Аліна розуміла, що в цій ситуації було більше запитань, ніж відповідей. Чи був той поцілунок лише миттєвою пристрастю? Чи ж могла це бути справжня прихильність з його боку?
Вона швидко одяглася, вибравши простий, але елегантний діловий костюм, і, хоч і спізнювалася, намагалася приховати всі свої роздуми. Сьогодні погода була дуже похмура, хмари затягли небо і починався покращувати дощ. В офісі вона вже не вперше відчувала поглядів на собі, а з понеділка це ще більше підсилювалося. Дмитро зустрів її, як і завжди, із відстороненим виразом обличчя, але сьогодні його очі були холоднішими, а сама манера спілкування — більш відсторонена. Її серце пропустило удар, коли він лише коротко попривітав її, не дивлячись на те, що це була перша зустріч після вихідних.
— Добрий день, Аліно, — ледь чутно сказав він, намагаючись зберігати професійний тон.
Аліна відчула незвичайну дистанцію між ними, якого не було раніше. Чи було це через те, що вона дала йому більше себе, ніж могла собі дозволити? Можливо, Дмитро відчув, що щось змінилося в їхніх стосунках, але чому він залишався таким холодним?
Вона намагалася бути відданою роботі, щоб не думати про це, але не могла не помітити, що навіть його присутність більше не приносила того комфорту, як раніше. Щось було не так, і Аліна не могла зрозуміти, чому він став таким відчуженим. Це не могло не турбувати її.
До обіду все йшло так, як завжди — вона опрацьовувала документи, відповіла на кілька дзвінків, але все більше відчувала важку атмосферу. І ось, коли Аліна зібралася на коротку перерву, вона почула, як хтось ввійшов до офісу і розмовляв з Дмитром. Вона підняла голову і побачила жінку, яка на вигляд була старшою за неї, але в той же час мала привабливий вигляд, який привертав увагу. Її коротке чорне пальто, стильно зібране волосся та впевнений крок не залишали сумнівів у її рішучості.
Аліна піднялася з місця і підійшла до рецепції, щоб запитати, чи не з’явилася якась нова важлива зустріч, і випадково почула їхню розмову.
— Привіт, я прийшла на зустріч з Дмитром Беркутом, — сказала незнайома жінка на рецепції. Її голос був м’яким, але водночас впевненим. — Я — його наречена, — додала вона, злегка посміхаючись.
Аліна застигла на місці. Її серце на мить затримало ритм. Наречена? Вона не могла повірити своїм вухам. Хто ця жінка? Чому вона говорила так впевнено? І чому Дмитро не розповів їй про свою особисте життя, якщо вони справді так близько спілкуються?
Її дихання стало важким, коли вона зібралася і підійшла до стійки рецепції, де Лана стояла, немов чекаючи чогось. Аліна зробила крок вперед і, не знаючи, чому, запитала:
— Вибачте, ви, здається, шукаєте Дмитра? Чи можу я допомогти?
Лана повернулася і подивилася на Аліну, її очі були спокійні, але в них можна було розгледіти певну іронію.
— Так, я прийшла до нього. Я —Лана, його наречена.— її тон був ледве прохолодним, але в голосі не було жодного натяку на агресію.
Аліна замерла, немов крижаний вітер пронизав її. «Наречена? Це не може бути правдою!» — думала вона, хоча її серце вже стискалося від переживань і запитань.
— Н-ні, — ледь чутно вимовила Аліна, — я просто… я не знала, що у Дмитра є… така важлива зустріч. — Вона намагалась тримати спокій, хоча всередині її буря емоцій не вщухала. – Зараз повідомлю.
Аліна підняла телефон, набрала номер Дмитра і, голосом, який видавав її тривогу, сказала:
— Дмитре, до вас прийшла… ваша наречена, Лана. Що робити?
У телефонній трубці пролунала тиша на секунду, потім голос Дмитра відповів так, ніби він уже був готовий до цього:
— Нехай заходить.
Аліна відчула, як її серце стиснулося. Поки Лана була тут, їй здавалося, що у її житті все перевертається. Вона не знала, що думати і як реагувати. І все ж вона не мала права втручатися.
Лана посміхнулася.
— Дякую, — сказала вона, залишаючи Алінину присутність позаду себе, коли пройшла в кабінет Дмитра.
Аліна стояла перед рецепцією, не в змозі відвести погляд від жінки, яка тільки що представилася як наречена Дмитра. Вона була на вигляд старшою за неї, але на кожному кроці випромінювала таку впевненість, яку Аліна не могла не помітити. Лана була струнка, з елегантними рисами обличчя, її чорне пальто і стильне зачіска виглядали як частина її невід’ємного іміджу. Вона однозначно володіла аурою успіху та бездоганності, яка здавалася недосяжною.
Аліна не могла не помітити, як ця жінка рухалася — все в її поведінці було продуманим, без зайвих рухів або жестів. Лана здавалася природною в своїй впевненості, кожен її рух відображав внутрішню гармонію та комфорт у своєму світі. Вона виглядала так, ніби була на висоті, наче у неї не було місця для сумнівів або невпевненості. У її очах блищала певна прохолода, як у людини, яка звикла до того, що все навколо крутиться навколо неї.
Аліна відчула дивне змішання почуттів: на перший погляд Лана була гарною жінкою, але в її присутності Аліна відчула свою власну невпевненість. Вона знала, що не могла змагатися з такою впевненістю. Її простота і невимушеність у спілкуванні з рецепціоністкою викликала в Аліни відчуття, що вона була частиною іншого світу, де їй було не місце.
«Цікаво, як давно вони разом?», — подумала Аліна, поки спостерігала за Ланою. Її серце трохи стиснулося. Вона не могла не звернути увагу на те, як Лана вела себе, як усе в її присутності ставало на свої місця. Вона здавалася майже ідеальною — сильною, впертою, і водночас надзвичайно жіночною.
Аліна нервово проковтнула і повернулася до свого робочого столу, намагаючись заспокоїтися. Вона намагалася приховати всі свої відчуття, але ці емоції були занадто новими і незрозумілими для неї. Тепер, коли вона побачила Лану, все виглядало ще складніше, ніж раніше. Вона не могла не думати про них, а коли вони цілувалися то він був з неї, поцілував її , а потім поїхав до неї, чи вирішив, що зробив помилку і втік. Чому все так важко? Чому в неї зараз так болить серце? Чому чоловік який їй дуже подобався, зараз з іншою?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій бос тиран, Елісса Фенікс», після закриття браузера.