Читати книгу - "Мій бос тиран, Елісса Фенікс"

Кроки Лани лунали по холу офісу, коли вона наближалася до кабінету Дмитра. Вона намагалася зберігати спокій, хоча всередині не могла позбутися тривоги. Вона добре знала, що з того моменту, як дізналася про Алінину присутність в житті Дмитра, її ревнощі до нової дівчини тільки посилились. Вона обіцяла собі, що сьогодні не дозволить нікому зайняти її місце.

Лана підійшла до дверей, де стояла Аліна. У її очах була зібраність, хоча Лана помітила, як вона побліділа, коли сказала, що вона — наречена Дмитра.

"Так, він мій, а не твій", — подумала Лана, відчуваючи, як її серце розцвітає від самовдоволення. Вона не дозволить жодній жінці зайняти її місце, навіть якщо це була Аліна, яка, здається, намагалася бути професіоналом.

Лана без зайвих слів пройшла повз Аліни, і зазирнула в кабінет, де Дмитро сидів за столом, зосереджено переглядаючи документи. Він підняв погляд, побачивши її, і на його обличчі з'явилася коротка, але спокійна посмішка.

— Привіт, Лано, — сказав він, піднімаючись і злегка кидаючи на неї погляд.

Лана відчула, як її серце трохи заспокоїлося, коли він не виглядав здивованим або знервованим. Вона зайшла в кабінет і сіла навпроти нього, спостерігаючи за тим, як він повертається до своїх справ. Вона знову ловить себе на думці, що хоче дізнатися більше, що саме відбувається в офісі, хто з ним працює.

— Можна я тобі чимось допоможу? — поцікавилася Лана, хоча насправді вона прийшла зовсім не для того, щоб допомогти.

Дмитро підняв погляд і помітно зацікавився:

— Що трапилося?

— Я просто хотіла тебе побачити, — Лана злегка нахилила голову, розглядаючи його. — І до того ж мені цікаво, з ким ти працюєш. Що це за дівчина? Та, що тут була щойно?

Вона не могла приховати того, що їй не сподобалося, як Аліна виглядала, коли дізналася про Лану. Вона побачила, як Аліна поблідла і, хоча вона намагалася зберігати спокій, все одно це було очевидно.

"Так, ти боїшся, що я повернусь в його життя. Але нічого, ти нічого не зможеш зробити. Дмитро мій", — з задоволенням думала Лана, спостерігаючи за реакцією Дмитра.

Він відкинувся назад, спокійно відповівши:

— Це просто моя помічниця, Аліна. Нічого особливого.

Лана злегка підняла брови, явно сумніваючись. Це була її можливість продовжити перевірку. Вона вирішила вдарити по болючій точці, щоб підтвердити свою роль у його житті.

— Не зовсім зрозуміло, чому ти дозволяєш таким дівчатам працювати з тобою, — з легким відтінком іронії сказала Лана, не відводячи погляду від нього.

Дмитро лише знизав плечима і змінював тему:

— Ти прийшла не для цього, Лано. Може, краще обговоримо наші справи, а то ти знову мене відволікаєш.

Лана не заперечила, але відчула, що ще трохи і вона отримає те, що хоче. Вона вирішила показати, що не дозволить нікому заважати її поверненню в його життя.

— Так, — сказала Лана, трохи посміхаючись, — я прийшла за іншою метою. Просто хотіла забрати тебе на обід. Я не відчуваю, що ми досить часто проводимо час разом. Може, ти міг би знайти час для нас? Лана погладила свій живіт.

Дмитро, помітивши, як вона веде себе так впевнено, зрозумів, що їй потрібно показати свою позицію і підкріпити її реальними діями. Він почув дзвінок телефону, і, помітивши, що Лана чекає відповіді, коротко сказав:

— Добре, давай.

Але Лана, в її спокійному обличчі, в її посмішці, побачила лише одне — вона хоче мати контроль над ситуацією.

— Прекрасно, — відповіла Лана, не відводячи погляду від нього, — ти не пожалкуєш.

Погляд Лани не знімався з Дмитра, поки він не відповів на дзвінок, після чого він піднявся й взяв свою куртку, залишаючи все остання позаду. Лана була вперта, і навіть якщо вона усвідомлювала, що Дмитро не залишить її без уваги, вона не могла змиритися з іншою жінкою в його житті.

Дмитро сидів за своїм столом, коли почув дзвінок телефону.

Аліна.

Він знав, що щось не так, і хоча її голос був спокійний, він одразу відчув, що сталося щось важливе. І ось тоді вона сказала те, що, здавалося б, мало бути звичним для нього, але він відчув, як його серце на мить завмерло.

"До вас прийшла наречена. Лана."

Він навіть на мить зупинився, не одразу усвідомлюючи, що чує. Наречена? Чому вона саме зараз? Як саме я знову опинився в такій ситуації? Дивні почуття, які він намагався придушити, знову накрили його хвилею.

Лана. Це ж вона, дівчина з минулого, яка, здавалося, була частиною його життя на довгі місяці. Та все одно, навіть коли він чує її ім'я, він не може не думати про Аліну.

Він подумав про її погляд, коли вони були на благодійному вечорі, коли вона танцювала, її захоплений вираз обличчя, коли він тримав її в обіймах. Як і завжди, Дмитро не міг відійти від неї. Його почуття до Аліни були складнішими, ніж він хотів би. У нього була Лана, яка знову з’явилася в його житті, але його думки та емоції постійно поверталися до іншої жінки.

Аліна. Вона не була як інші жінки, і він це відчував. Її серйозний погляд, вона не намагалася маніпулювати ним, вона не прагнула привернути увагу, але він відчував, як її присутність спокійно охоплює його. Вона була розумною, самодостатньою і водночас такою вразливою, коли він натрапив на її погляд.

Але зараз він мусив діяти. Лана вже прийшла, і навіть якщо вона була частиною його минулого, він не міг просто ігнорувати її вимоги. Він не розумів, чому, але він почувався зобов’язаним знову пройти через цю гру, хоча серце його тяжіло до іншого місця, до іншої людини.

Піти з Ланою на обід? Це була насправді зовсім не його ідея, але він мусив бути з нею, навіть якщо це було тимчасово. Йому потрібна була ясність щодо цієї ситуації з тестом ДНК.

І все ж таки, що важливо? Лана не була частиною його теперішнього життя, вона не могла бути тією, кого він справді шукав, але в цю мить вона була його обов'язком. Що ж до Аліни, він не знав, як це пояснити самому собі. Його почуття до неї були складнішими за просту симпатію. Чи любить він її? Чи це лише бажання контролювати ситуацію? Чи ці відносини матимуть продовження?