Читати книгу - "УПА у вирі боротьби"

одержав ні найменшої допомоги в боротьбі проти окупантів від жодної держави світу.

Героїчна боротьба ОУН та УПА стала відомою всьому світові. Однак були сили, які будували в російській імперії - СССР - світову комуністичну державу. Ці сили під проводом «Богом вибраного народу» почали широку та брехливу пропаганду проти боротьби ОУН та УПА, проти оборонців України. У цьому їм допомагали московські союзники, поляки і чехи, які поширювали брехливі наклепи про діяльність цих організацій. Не зважаючи на це, провід ОУН та командування УПА щоденно нам нагадували: «Друзі, ми не большевицькі і не польські шовіністи. На нас дивиться весь світ, якому ми повинні показати за що боремося. Тому наша поведінка має бути бездоганною і має спростувати ворожу пропаганду».

Так і було. У рейді на Захід словаки ставилися до нас привітно: пригощали та просили співати українських пісень. Згодом, коли владу в Чехословаччині захопили комуністи, у польських і чеських книжках появилися описи про те, як то УПА мордувало невинних людей, насилувало жінок й інше. Ця брехлива, масова, ворожа пропаганда проводилася ще довго після боротьби УПА, в якій загинули тисячі наших патріотів, й серед них головний командир повстанців, Генерал-Хорунжий «Тарас Чупринка» - Роман Шухевич. Здавалося, що після чергової трагедії наш народ піднятися уже не буде в змозі.

Після революції в царській Росії комуністи ліквідували всі українські патріотичні організації, партії і навіть церковні парафії… Більша частина нашого народу опинилася під більшовицькою окупацією, і москалям вдалося виховати з них вірних хахлів-малоросів, які в час Другої світової війни завзято боролися за московське «отєчество» проти німців, а після війни деякі з них вимушено воювали проти ОУН та УПА. І навіть тоді, коли Сталін, Жуков і Берія вирішили виселиш весь народ з України в Сибір, українці тисячами гинули на фронті, здобуваючи для Москви перемогу. Адже серед тих, хто повісив червоний прапор над Рейхстагом, були й українці. Чи знали вони, що сприяють винищенню свого народу? Такою трагічною була наша історія в час Другої світової війни.

Російська імперія (СССР) після Другої світової війни стала найбільшою державою у світі. Це була вже не довоєнна країна, яка розвалювалася під ударами німців і вистояла лише завдяки величезній допомозі вільного світу, а імперія, яка пограбувала Німеччину й держави Східної Європи, зробила їх своїми союзниками. Після війни вона веде боротьбу з ОУН та УПА, вважаючи їх найбільшою загрозою для свого існування.

Український народ продовжує боротьбу за побудову Української Самостійної Соборної Держави. З метою збереження людей головне командування УПА розпускає великі відділи й залишає лише невеликі боївки. Повстанці вливаються у підпільні структури ОУН для подальшої боротьби. Боротьба оунівців велася різними методами, насамперед пропагандистськими. Вони поширювали правду про більшовицьку окупацію України й готували народ до нового збройного виступу за сприятливих умов. Ті, хто опинився в совєтських концтаборах, чинив організований опір окупантам, відстоюючи власну людську гідність. У відповідь на терор там виникали повстання під проводом членів ОУН та вояків УПА, які примусили катів припинити знущання над в'язнями. Це була велика перемога, якою захоплювався весь вільний світ.

За гроші Москви прокомуністичні політики та журналісти, які проживали у вільному світі, поширювали у засобах масової інформації неправдиву інформацію про боротьбу ОУН та УПА. Виникало питання: чому така могутня імперія, як СССР, приділяє велику увагу боротьбі проти ОУН та УПА, які, враховуючи кількість населення Союзу, не були чисельними? Однак Москва знала, яка страшна загроза для імперії криється в боротьбі цих організацій під гаслами: «Воля народам, воля людині». Адже ці слова знаходили відгук у всіх народів, поневолених Москвою, і були закликом до боротьби за звільнення від московського ярма, до побудови власних незалежних держав. Страх Москви був не безпідставним, що засвідчує розпад СССР у кінці 80-х років. Першими проголосили свою незалежність українці, а за ними й інші поневолені Москвою народи. Отже, героїчна боротьба ОУН та УПА завершилася перемогою не тільки українського народу, але й усіх поневолених народів більшовицької імперії.

Відгук про діяльність ОУН та УПА докотився за кордон. Рейдові частини УПА пробилися на Захід і розказали вільному світові про боротьбу цих організацій за незалежну Українську державу. В еміграції члени ОУН та вояки УПА поселилися у різних країнах. Вони влилися в організоване українське життя і стали його ядром. Завдяки їм у Німеччині, Англії, Канаді, Австралії, Америці, зокрема під стінами ООН збиралися десятки тисяч людей з плакатами «Воля народам, воля людині!» і засуджували московський терор в Україні.

За кордоном наші діти у школах, в університетах говорили про Україну й брутальну російську комуністичну імперію і протестували фальсифікації нашої історії у шкільних підручках тих держав, у яких вони проживали.

Після війни проти України й УПА виступили світові засоби масової інформації, які переважно знаходилися в руках «богообраного народу». Для спростування брехні про нищення єврейського народу УПА наведено докази, що повстанці спасли від загибелі тисячі жидівських сімей, а в лавах армії були десятки їхніх лікарів і санітарок. Недарма всі спроби більшовиків і їх союзників засудити в Нюрнберзі разом з нацистами також боротьбу ОУН та УПА не увінчалися успіхом. Не було і немає доказів злочинної діяльності оунців та повстанців, а є лише правда про визвольну боротьбу українського народу за свою незалежність.

У боротьбі проти більшовицької імперії - тюрми народів - українці у вільному світі стали лідерами. Вони організували Антибільшовицький Блок Народів - АБН, який об'єднав усі поневолені народи російської імперії. Визнаючи заслуги українського народу у боротьбі проти СССР, головою АБН було обрано провідника ОУН, прем'єра Державного правління Української держави, відновленої 30 червня 1941 року, Ярослава Стецька. АБН було причетне також до організації Світової Ліги Поневолених Народів - СЛПН - в яку увійшли представники народів Азії й інших континентів, поневолених комуністичними режимами. З АБН і СЛПН співпрацювали визначні політики та керівники вільних держав. На відкритті пам'ятника Тарасові Шевченкові у Вашингтоні в присутності сотень тисяч народу був президент США Дуайт Айзенгауер, який виголосив патріотичну промову до українців. А президент США Рональд Рейган запросив на зустріч прем'єра Українського державного правління, голову АБН Ярослава Стецька й інших наших політиків і заявив: «Ваша боротьба є також нашою боротьбою». Американські лідери домоглися проголошення в ООН відзначення тижня поневолених народів і в цьому вирішальну роль зіграли українці.

Подібних подій було багато. Під час перебування Хрущова у Швеції прихильна до нашої боротьби молодь підмалювала свиню на його подобу й випустила на ринку в Стокгольмі, про що широко повідомлялося в світовій пресі. Хрущов,