Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"

дрібного підприємця морозиво без оплати. І тоді діти дрібного підприємця будуть рости, ненавидячи дітей «дрібного», точніше, дріб’язкового дільничного.

Добраніч усім дільничним, підприємцям і просто учасникам життя.

Учора, у неділю, відбулася наймасовіша на нинішній день маніфестація на Майдані. Хода прихильників євроінтеграції почалась опівдні від пам’ятника Тарасу Шевченку і завершилася на Європейській площі. Міліція нарахувала 20 тисяч мітингувальників, у Росії в новинах повідомили про «кілька тисяч», а опозиція заявила, що на Майдані проти уряду і президента зібралися понад 100 тисяч. Промовці на мітингу закликали до імпічменту президента і до зміни уряду. Після двох годин виступів хтось із промовців запропонував перейти від слів до справ і вирушити пікетувати Кабінет міністрів. Дорогою протестувальники розділилися на три групи. Найбагатолюдніша вирушила до будівлі Кабінету міністрів, а дві інші — до парламенту й Адміністрації Президента. Біля Кабміну відразу почався бій з «тітушками», які разом із «Беркутом» оточили будівлю Кабміну для оборони. Бойовим авангардом протестуючих стали члени пар­тії «Свобода» і радикально налаштована молодь, яка, обламавши шлагбаум, почала пробивати ним «дірки» в лінії оборони. У хід пішли палиці, флагштоки. «Беркут» почав кидати шумові гранати. Націоналісти зі «Свободи» раз у раз вигукували націоналістичні гасла, які не мають нічого спільного з причиною цих протестів. Колишній міністр внутрішніх справ при президенті Вікторі Ющенку Юрій Луценко намагався зупинити побоїще. Закликав повернутися на Майдан, а до Кабміну знову прийти наступного дня. Зрештою, «Свобода» погодилась повернутися на Єропейську площу, де члени цієї партії зайнялись установкою наметів протест­ного містечка.

Партія регіонів теж не спить. За ніч із суботи на неділю на Михайлівській площі вони поставили сцену для мітингу і ряд біотуалетів. Значить, збираються перетворити Михайлівську площу на базу своїх прихильників.

У ніч на неділю студенти встановили десять наметів у центрі Львова. Над наметами підняли прапори Європей­ського Союзу. У Черкасах міліція не дала встановити намети. На багатьох центральних площах українських міст чергує міліція. Один із опозиційних політиків закликав протестувальників не розходитися до 29 листопада — до закінчення роботи Вільнюського саміту ЄС.

Через протести непомітно промайнув День пам’яті жертв Голодомору. Несподівано згадав про Голодомор губернатор Донецька Шишацький. У своєму короткому виступі він визнав, що голод був штучно організований, оскільки в цей же час на територіях України, що входили в 1932—33 роках до складу Румунії та Польщі, голоду не було. Цікаво, чи покарає його тепер рідна Партія регіонів, яка заперечує про­вину Сталіна й Комуністичної партії СРСР за голод, який зменшив населення України на 3—5 мільйонів осіб?!

26 листопада. Вівторок

Сьогодні о 2-й годині ночі Одеський окруж­ний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проведення мітингів і демонстрацій на 25 площах та вулицях Одеси і «прилеглих до них територіях». Тобто для протестуючих закрили всю Одесу! А о п’ятій ранку судові виконавці прийшли з цим рішенням суду до пам’ятника Дюку де Рішельє і заходилися ламати встановлені там намети Євромайдану та виганяти протестувальників із площі. Всього в наметах перебувало 24 людини. Трьох із них, включаючи керівника Одеського Євромайдану Олексія Чорного, заарештували на 5 діб за «дрібне хуліганство» і «за опір співробітникам міліції». На суд, який дав Чорному п’ять діб, не пустили журналістів, він проходив у «закритому» режимі.

Я все більше переконуюся, що вся судова система України не те щоб перейшла в «тінь», як українська економіка, але навіть пішла далі й перейшла в «ніч». Усе більше й більше судових рішень ухвалюється вночі, коли країна має спати. Якщо судді, що працюють уночі, сплять тепер удень, то про їхнє психічне здоров’я можна не турбуватись. Але якщо вони працюють по 24 години на добу, то навряд чи вони пам’ятають, які рішення ухвалювали годину тому. Втім, як уже було кілька разів доведено журналістами, часто судді отримують у руки заздалегідь і без них ухвалене рішення, вже роздруковане і підписане. В усякому разі саме так судять представників опозиції й тих, хто просто незадоволений владою і не приховує цього.

У Харкові сьогодні на Майдан прийшло з двісті людей. Вчора вони приходили в марлевих пов’язках, що закривають роти. Місцева влада тут теж заборонила мітинги і масові заходи, пояснюючи заборону можливою епідемією грипу та інших інфекційних захворювань. Місто явно хворе, адже 2004 року під час Помаранчевої революції харків’яни були набагато активніші. Путін, схоже, кожні годину-півтори робить заяви про Україну. Останнє, що він заявив, так це про те, що Україна заборгувала Росії 30 мільярдів доларів. Тиждень тому, здається, йшлося про 18 мільярдів.

У Києві сьогодні студенти оголосили всеукраїнський страйк. Студенти Київського університету зібралися біля пам’ятника Шевченку й звідти вирушили на Майдан. Близь­ко 2000 студентів приєдналися до мітингувальників на Майдані.

А вчора, як виявилося, на Європейській площі «берку­тівці» побили кийками і обприскали сльозогінним газом трьох депутатів від опозиції, незважаючи на те, що депутати пред’явили свої посвідчення. Схоже, міліція вже позбавила депутатів парламенту гарантованого конститу­цією імунітету. Принаймні депутатів від опозиції парламентська «корочка» вже не рятує! Львівські учасники вчорашнього мітингу на Майдані поскаржилися в інтернеті, що занадто мало було в руках у мітингувальників європейської символіки та європейських прапорів. І українських прапорів було замало. Набагато більше виявилося партійних прапорів опозиції. Поки з трибуни виступали журналісти і письменники, народ слухав їх уважно. Коли їм на зміну прийшли політики від опозиції, які явно не домовлялися про спільну програму і спільний меседж, то мітинг став схожий на конкурс краси для майбутніх президентських виборів. Щоправда, Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ, який просидів більше двох років у в’язниці за вказівкою Януковича, слухали уважно і з інтересом. Але він говорив від себе, а не від якоїсь партії. У якийсь момент заступник Юлії Тимошенко Турчинов покликав мітингувальників іти маршем на Кабінет міністрів. У підсумку ті, хто відгукнувся на його радикальний заклик, зіткнулися з міліцією, яка ото­чила будівлю Кабміну, і випробували на собі міліцей­ські гумові кийки. Якщо саме це було метою маршу на Кабмін, то незрозуміло, навіщо було взагалі туди йти!

У Дніпропетровську минулої ночі «тітушки» розгромили намети протестувальників, установлені на місцевій Європейській площі. Тих, хто в них перебував, побили. Керівника дніпропетровського Євромайдану відвезла «швидка допомога» зі струсом мозку і численними забоями. У Донецьку і Луганську, здається, нічого взагалі не відбувається. У Криму теж тихо і спокійно, як на цвинтарі. До речі, в Дніпропетровську керівництво Євромайдану заборонило приносити на мітинги партійні прапори — тільки європейські.