Читати книгу - "Майдан. (Р)Еволюція духу"

через любов. І гідність. Цей проект для мене — змога передати іноземному глядачеві зрозумілою йому візуальною мовою хоча б частиночку того, що відчували ми. І відповісти на питання: «Чому?». А українцям — показати напрочуд емоційні ілюстрації тих історичних подій, частиною яких вони були. За цими світлинами, на нашу думку, можна буде оповідати дітям й онукам те, що, сподіваємося, стане підґрунтям для формування нової щасливої України — (р)еволюцію духу.
Єлизавета Бєльська, мистецтвознавець, куратор фотографічної частини проекту Хроніка подій ЄвроМайдану. Вибране.

 21 листопада — після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди асоціації України з ЄС, українці стали самоорганізовуватися через со­ці­альні мережі на Майдані Незалежності в Києві. Перша акція про­тесту розпочалася о 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 людей. На Майдан прийшли жур­налісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Ста­ли з'являтися міліція та посилені загони «Беркуту». Частина ак­тивістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року. Цього ж дня небайдужі люди вийшли на євромайдани також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді.

22 листопада з ночі 21 листопада у Києві на Майдані Неза­лежності лишалася частина активістів. Вдень на місці мітингу встановили металеве огородження та різдвяні кіоски. До 14:30 ту­ди вивели «Беркут», близько 21:00 міліція перешкодила спробі активістів встановити намети, через що відбулися сутички. Увечері відбувся мітинг, на який зібралося близько 5 тисяч людей. Цього дня євромайдани відбулися також у Одесі, Вінниці, Миколаєві, Донецьку, Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях.

23 листопада ранок на Майдані Незалежності розпочався зі штов­ханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингуваль­ни­ків, розширивши площу навколо місця встановлення новорічної ялинки. В Інтернеті з'явилясь інформація, що Партія регіонів та «Український вибір» збирають людей для участі у мітингах і для здійснення провокацій за гроші. З Макіївки до Києва вирушили автобуси зі студентами, яких зібрали, пообіцявши по 200 гри­вень кожному, для участі у масових політичних заходах 24 лис­топада на підтримку Віктора Януковича.

24 листопада понад 100 тисяч протестувальників зібралися в центрі Києва на мітинг «За європейську Україну». У Львові на мі­тинг в підтримку євроінтеграції прийшли понад 20 тисяч учасників, серед яких — студенти львівських вишів. Близько 15:00 на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулися зіткнення мі­ліції з мітингувальниками. Міліціонери застосували гумові кий­­ки, сльозогінний газ і світло-шумові гранати для розгону натовпу. За словами очевидців, вибухові пакети у правоохоронців почали кидали «тітушки», яких міліція організовано завела у Каб­мін. Цього дня чимало киян та гостей міста постраждали від сльо­зо­гінного газу, розпиленого міліцією. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що не боїться «майданів» і не допустить повторення 2004 року. Цього ж дня представники об'єднаної опозиції встановили 15 армійських брезентових наметів і 20 тентів «Штабу Європейського Майдану» на Європейській площі в Києві — попри рішення Київського окружного адмінсуду про заборону встановлення МАФів в центрі Києва.

25 листопада станом на 00:10 у наметовому містечку на Європейській площі перебуває понад 300 прихильників євроінтегра­ції України під партійними прапорами. На Майдані Незалежно­с­ті, де збирається «громадянський Майдан», перебуває близько 600 осіб. Опозиція збирається розпочати о 8-й ранку пікетування Кабінету Міністрів із вимогою відставки уряду на чолі з Миколою Азаровим.

26 листопада студенти КНУ ім. Шевченка та НаУКМА вийшли на перший попереджувальний студентський страйк. Студенти Києво-Могилянськї академії — близько 1 500 людей вирушили колоною до КНУ ім. Шевченка, де об'єдналися з його студентами.

27 листопада декілька колон учасників, що формувалися біля КНУ ім. Шевченка, КПІ та НаУКМА, пройшли повз десятки вишів Києва, закликаючи студентів виходити на страйк. Всі колони вийшли на Євромайдан. Студенти ВНЗ НМУ ім. Богомольця, НУХТу зіштовхнулися з перешкоджаннями та погрозами з боку керівництва університетів. Понад 15 тисяч студентів із 12 університетів вирушили з Майдану Незалежності до Адміністрації Президента — вручити звернення з вимогою підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

29 листопада Президент провалив підписання Угоди асоціації з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. На Майдані опозиція оголошує вимогу про імпічмент Президенту. Увечері на ЄвроМайдані відбувся великий мітинг, в якому взяли участь лідери трьох опозиційних партій, а також екс-глава МВС Юрій Луценко. Опозиційні лідери пояснили, що у Верховній Раді вимагатимуть дострокових виборів.

У ніч проти 30 листопада, за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка, українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін ЄвроМайдану в Києві. За іншими даними, розганяв ЄвроМайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російської влади. Внаслідок розгону травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втекла від «Беркуту», заховалась у Михайлівському монастирі на Михайлівській площі.

1 грудня — в річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. людей. Цього ж дня на вулиці Банковій під Адміністрацією Президента сталося силове протистояння між мітингувальниками та правоохоронцями, внаслідок якого постраждало близько 200 людей, серед яких і журналісти. За неперевіреними даними, сутички спровокували «люди Медведчука» для створення необхідної «радикально-екстремістської картинки» і її використання у російських ЗМІ з метою дискредитації Майдану. З іншого боку, існує цілковита вірогідність, що вони були спричинені радикально налаштованими городянами, на знак готовнос­ті відповідати силою на силу, застосовану «Беркутом» під час розгону та побиття студентів.

3 грудня у Верховній Раді відбулось голосовання про висловлення недовіри уря­ду Азарова. За відставку було подано 186 голосів замість необхідних 226. Рішення про відставку прийняте не було.

4 грудня прихильники Партії регіонів встановили перед будівлею Верховної Ради шість великих наметів. В акції взяли участь