Читати книгу - "Руська правда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
54. Якщо який-небудь купець потерпить кораблетрощу. Якщо який-небудь купець, відправившись куди-небудь з чужими грошима, потерпить корабелетрощу, або нападуть на нього, або від вогню постраждає, то не творити над ним насильства, не продавати його; але якщо він стане порічно виплачувати борг, то нехай так і платить, бо ця погуба від Бога, а він не винен; якщо ж він проп’ється або проб’ється об заклад ‹проспорить›, чи не усвідомлено пошкодить чужий товар, то нехай буде так, як захочуть ті, чий це товар: чи чекатимуть, поки він виплатить, це їх право, чи продадуть його, це їх право.
55. Про борг. Якщо хто-небудь буде багатьом винен, а купець, котрий приїхав з іншого міста, або чужоземець, не знаючи того, довірить йому свій товар, а ‹той› стане не повертати гостю грошей, і перші позикодавці стануть йому перешкоджати, не даючи йому грошей, то вести його на торг, продати ‹його› разом з майном, і в першу чергу віддати гроші чужому купцеві, а своїм – ті гроші, що залишаться, нехай вони розділять; якщо будуть князівські гроші, то князівські гроші віддати в першу чергу, а решту на розподіл; якщо хто стягував ‹вже› багато відсотків, то тому ‹свою частину боргу› не брати.
56. Якщо закуп втече. Якщо закуп втече від пана, то стає повним ‹холопом›; чи піде у пошуках грошей, але йде відкрито, або втече до князя або до суддів через зневагу свого пана, то за це його не перетворюють у холопи, але дати йому ‹князівське› правосуддя.
57. Про закупа ж. Якщо у пана закуп-орач, а він згубить свого коня, то ‹панові› непотрібно платити йому, але якщо пан дав йому плуг і борону і від нього ж стягує купу, то, згубивши їх, він платить; якщо ж пан відішле його у своїй справі, а що-небудь панське загине за його відсутності, то за це йому платити непотрібно.
58. Про закупа ж. Якщо із замкнутого хліва ‹худобу› виведуть, то закупу за це не платити; але якщо ‹він› згубить ‹худобу› на полі, не зажене ‹її› у двір або не зачинить, де йому велів пан, або під час роботи на себе, і згубить її, то за це йому платити.
59. Якщо пан завдасть збитків закупу, завдасть шкоди його купі або особистій власності, то це все йому відшкодувати, а за збиток йому платити 60 кун.
60. Якщо ‹пан› візьме на ньому більше грошей, то повернути йому гроші, які узяв ‹понад міру›, а за збиток йому платити 3 гривні штрафу князеві.
61. Якщо пан продасть закупа у повні холопи, то боржникові під відсотки свобода в усіх ‹узятих у борг› грошах, а панові за образу платити 12 гривень штрафу князеві.
62. Якщо пан б’є закупа за справу, то він не винен; якщо він б’є не усвідомлюючи, п’яним і без провини, то слід платити ‹штраф князеві› як і за вільного, так і за закупа.
63. Про холопа. Якщо повний холоп вкраде чийого-небудь коня, то платити за нього 2 гривні.
64. Про закупа. Якщо закуп вкраде що-небудь, то пан ‹вільний› у ньому; але якщо де-небудь його знайдуть, то пан повинен передусім заплатити за його коня або інше, що він узяв, а його ‹закупа› робить повним холопом; а якщо пан не захоче платити за нього і продасть його, то передусім нехай віддасть за коня, або за вола, або за товар, що узяв чужого, а решту узяти йому самому собі.
65. А це, якщо холоп ударить. Якщо холоп ударить вільну людину і втече у будинок, а пан його не видасть, то платити за нього панові 12 гривень; а потім, якщо де знайде той ударений свого відповідача, котрий його ударив, то Ярослав ухвалив його убити, але сини після смерті батька ухвалили викуп грошима, або бити його, розв’язавши, або узяти гривню кун за зневагу.
66. Про свідчення. А свідчення на холопа не покладають; але якщо не буде вільного, то за потреби покласти на боярського тіуна, а на інших холопів не покладати.
А в малому позові за потреби покласти свідчення закупа.
67. Про бороду. А хто пошкодить бороду і залишаться сліди цього і будуть свідки, то 12 гривень штрафу князеві; якщо ж свідків немає і звинувачення не доведене, то штрафу князеві немає.
68. Про зуб. Якщо виб’ють зуб і кров бачать у нього ‹потерпілого› у роті, і будуть свідки, то 12 гривень штрафу князеві, а за зуб гривня.
69. Якщо хто вкраде бобра, то 12 гривень.
70. Якщо буде розрита земля або ‹виявлена› ознака ‹снасті›, якою робився вилов, або сітка, то по верві шукати у себе злодія або платити ‹верві› князівський штраф.
71. Якщо хто знищить знак власності на борті. Якщо хто знищить знак власності на борті, то 12 гривень.
72. Якщо межу порубає бортну або ріллю розоре або огорожею перегородить дворову межу, то 12 гривень штрафу князеві.
73. Якщо підрубає дуба зі знаком власності або межовим, то 12 гривень штрафу князеві.
74. А це додаткові мита. А це додаткові мита до штрафу в 12 гривень: отрокові – 2 гривні і 20 кун, а самому ‹судовому виконавцеві› їхати з отроком на двох конях, і давати їм на кожного вівса, а м’яса дати – барана або пів-туші яловичини, а іншого корму – скільки ці двоє з’їдять, а писареві – 10 кун, перекладного – 5 кун, за хутро дві ногати.
75. А це про борті. Якщо борть підрубає, то 3 гривні штрафу князеві, а за дерево – півгривні.
76. Якщо вкраде рій бджіл, то 3 гривні штрафу князеві; а за мед, якщо бджоли не приготовані на зимівлю, то 10 кун, якщо підготовлені, то 5 кун.
77. Якщо злодій не буде виявлений, то нехай шукають по сліду; якщо слід буде до села або до торгового стану, а люди не відведуть від себе сліду, не поїдуть вести розслідування або силою відмовляться, то їм платити вкрадене і штраф князеві; а вести розслідування з іншими людьми і зі свідками; якщо слід загубиться на великій торговій дорозі, а поруч не буде села або буде незаселена місцевість, де немає ні села, ні людей, то не оплачувати ні штрафу князеві, ні вкраденого.
78. Про смерда. Якщо смерд мучить смерда без князівського веління, то 3 гривні штрафу князеві, а за борошно ‹потерпілому› гривня кун; якщо хто мучитиме огнищанина, то 12 гривень штрафу князеві, а за борошно ‹потерпілому› гривня.
79. Якщо хто вкраде лодію, то 60 кун штрафу князеві, а саму цю лодію повернути; а
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руська правда», після закриття браузера.