Читати книгу - "Вірші, Олена Пчілка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В яснішім, щасливішім світі
Вони знайшли красу свою.
Своїми ж красними дарами
Всіх наділя дівчина та -
Юнак чи старець ветхий - днями
З дарунком в хату поверта.
«Хто ж чарівниця тая мила…»
Хто ж чарівниця тая мила,
Для всіх привітная така,
Що всіх людей тих наділила
Її ласкавая рука?
Не хочу мучити вас, діти,
Навіщо нудитися вам!
Не буду довго я таїти,
Відгадку зараз вам подам:
Та чарівливая дівчина -
То то ж прекрасная весна!
Прийшла та милая година -
І зацвіла краса рясна.
Як стало сонечко світити,
Як огріва около все!
Дитя мале зриває квіти,
Бабуся зіллячко несе...
ДІТОЧКАМ
Гайда, дітки, у садок!
Любо там та мило!
Скільки всяких там квіток
Сей рік уродило!
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м’ята,
І барвіночок хрещатий
Стелеться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки-щебетухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузки-стрекотухи.
Сонце з неба світить, гріє,
Сяє, мов сміється,
І, як вільна пташка, мрія
До небес несеться.
ДО ДІТОЧОК
Годі, діточки, вам спать!
Час давно вже вам вставать!
Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок в’ється,
В’ється, радісно співає,-
Він весну вам сповіщає!
А весна та чарівниця
Щиро вам несе гостинця;
Пташка, рибка, звір на волі,
Божа пчілка, квітка в полі,-
Всі весною оживають,
Весну красну прославляють.
«Доки мені, неборачку…»
Доки мені, неборачку,
Сидіти в запічку?
Я великий, я вже можу
Погасити й свічку!
Що пальчика спекти можна,
Теє добре знаю,
Вже тепер отак на «жижу» -
Губки надимаю:
- Фу!
ВИШЕНЬКИ-СЕРЕЖКИ
Ой вишеньки-черешеньки!
Чи великі гроші
Заплатила за вас мама?
Такі ж ви хороші!
Іздалека вже вас видно,
А як стільчик взяти,
Отоді-то вже вас можна
Добре пильнувати! -
Бере стільчичок Галюня,
На його злізає,
Та вишеньки-черешеньки
Любо розглядає.
Чи не взяти б ягідочку,
Або пару, може?
А як, може, сваритиме
Матуся! Ох, боже!..
Каже нянька, що варити
Хотіла матуся...
«Варитимуть», «сваритимуть!» -
Міркує Галюся.
Та хіба вже так багато
Отам позначиться,
Як одною ягідкою Хтось полакомиться?..
Тільки трудно розрізнити
Вишеньки гарненькі,
Бо докупочки зрослися
Хвостики міцненькі.
- Ну, дарма! Ще буде й краще,-
Думає Галюся,-
Я візьму собі дві пари,
Тепер не боюся.
Як повішати на вушка
Сережки неначе,
То сварить не буде мама,
Хоч уже й побаче;
Лише любо засміється,
Любо поцілує,
Та ще більше тих «сережок»
Галі подарує!
ПІСЕНЬКА
Гоп, скок, веселенько,
Одиначка я у неньки;
Мене ненечка пестує
Та смачненьким все годує;
Я ж матусю поважаю
І слухняна виростаю.
Гоп, скок, руки в боки,
Прилетіли три сороки,
Сіли вони на тинок,
Мене кличуть у танок.
У зеленому віночку,
На жовтенькому пісочку,
Як та кізка я стрибаю
І матусю звеселяю.
А сороки-цокотухи
Напилися варенухи,
Біля мене теж стрибають,
Різне птаство звеселяють.
ЗМИСЛЕНИЙ КОТИК
Ну й розумний же наш котик!
Де такий і взявся,
Чи у школі де навчався,
Чи такий вже вдався?
Казку хоч яку вам скаже,
Про жар-птицю, змія,
Пісню всяку заспіва вам,-
Чиста чудасія!
Всякі загадки він знає -
І арифметичні,
Коли хочете, розкаже
Дроби десятичні!
Звідки ж котик теє знає? -
Він книжки читає;
І читає, й розбирає
Та на ус мотає.
ЗАЙЧИК-ДЖИГУНЧИК
Чи ти бач, як умудрився
Зайчик наш убратись?
Бо схотілось йому дуже
Паничем здаватись.
Капелюшок і убрання,-
Все як слід, вважайте!
Але як упорав ушка? -
Теє угадайте.
«Котик-мурчик…»
Котик-мурчик
Мій голубчик!
Він удвох зі мною,
Як риба з водою!
Кашку смачненьку
В мисочку новеньку
Матуся поклали,
На сніданок дали.
Я ту кашку виїдав,
Котик - мисочку лизав.
Коли б мама теє знали,
Були б котика нагнали!
А тим часом він наївся,
Коло мене умостився,
Стиха казочку муркоче,
А я слухаю охоче!
МУДРА КИЦЬКА
У збаночку молоко,-
Ох, то штука ловка!
Та як його скуштувать?
Не влізе головка!...
Наша киця дуже мудра -
Способу добрала:
У той кухличок вузенький
Хвостика вмочала.
Отже кухлик не звалила,
Зробила обачно,
Тепер хвостик витягає,
Облизує смачно!
СПІВАКИ
Кицьки Нявки іменини
Швидко, швидко надійдуть;
Віншувати до хатини
Всі котяточка прийдуть.
Віншувальну пісню учать
Щонайкращі голоси,
Бас і тенор вже м’яучать,
І сопрано для краси.
Їх учитель научає;
Але треба пильнувать! -
Бо смичка він в лапі має,
Може враз почастувать!..
І котяточка пильнують:
Ноти в лапочки взяли,
Так виводять, так статкують,
На всю школу завели!
Бас поважно тягне гучно,
Тенор - звисока лящить,
А сопрано - милозвучно
Та
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вірші, Олена Пчілка», після закриття браузера.