Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кейт відсунула телефон від вуха та скривилася. Але навіть на відстані чула, як її шеф репетує дурним голосом:

– Як це ти не приїдеш? Мені потрібні ці контракти! Це твої клієнти! І ти маєш бути завтра в офісі о дев’ятій ранку!

– У мене офіційний вихідний! – Кейт намагалася не підвищувати голосу, але вже кипіла від гніву. – Вам потрібно – от ви і виходьте до офісу. Контракти готові. Можете взяти їх в моєму комп'ютері. В робочі дні ви про них не згадали, а тепер я маю порушувати свої особисті плани? Ні, я не приїду. Я Вам не дівчинка на побігеньках!

– Ти зовсім охреніла! – ще голосніше заволав Чейз. – Я – твій бос! І ти робитимеш усе, що я тобі накажу!

– Та зараз! Я тобі, що служниця чи рабиня? Може тобі ще й відсмоктати? – Кейт схаменулась, але було вже пізно. Що сказано – те сказано.

Тиша в трубці підказала їй, що назад дороги вже нема і настав час шукати іншу роботу.

– Якщо я накажу тобі, сучка, то ти не тільки відсмокчеш, а ще й ноги швиденько розсунеш. – Промуркотів оманливо добрим голосом шеф.

– Сам собі відсмоктуй, бовдур. А я – звільняюся. – Випалила Кейт і, доки не встигла пожалкувати, відключилася.

Чейз, почувши короткі гудки, розлютився ще більше. Дика суміш збудження та люті вдарила по мізкам. Коли Кейт сказала «відсмоктати» – кров відхлинула донизу, а член зацікавлено смикнувся. Як же сильно вона його провокує і як же він хоче її. Ось цю непокірну сучку.

***

Як і обіцяла Кейт, наступного дня до офісу вона не приїхала. Чейз стрімголов помчав до неї, щоб влаштувати гарну прочуханку. І хоч схопивши за руду шевелюру, але притягнути цю стерву до офісу. Нехай навіть він не правий зараз. Але ніхто у його компанії не сміє йому відмовляти. І тільки ця руда бестія не боялася сперечатися і навіть огризатися.

Швидко припаркувавшись біля її будинку, кинувся стукати у двері.

– Кейт, відчини! Я знаю, що ти вдома! Негайно відчини або я зламаю ці кляті двері!

Але ніхто не поспішав йому впускати у дім. Навпаки.

– Пішов до біса, недоумок! – гучно крикнула Кейт за дверей. – Забирайся геть! Я зараз поліцію викличу.

Відкрити двері було б великою дурістю. Те, що шеф був неймовірно злим вона зрозуміла ще побачивши, як він грюкнув дверима свого улюбленого мерсу. Його обличчя було похмуріше за хмару. І враховуючи, що він був високим і міцним чоловіком, та ще й вщент розлюченим – відкрити йому двері було б рівноцінно самогубству.

Ще якийсь час погрюкавши, Чейз зрозумів, що йому все одно не відчинять. Але не в його правилах було відступати.

Він обійшов будинок навколо, намагаючись виявити, як до нього проникнути.

– От що я роблю? До чого довела мене ця стерва! – гарчав він незадоволено

Всі вікна та двері були зачинені. Єдиним варіантом для проникнення залишалося вікно на другому поверсі. Чейз прикинув, що до нього можна дістатися забравшись на дерево. Підстрибнувши і легко підтягнувшись на гілці, матюкаючись від злості та усвідомлення абсурдності того, що творить, він дістався потрібного вікна. Години, проведені в спортзалі, не пройшли даремно. А відвідувати його в останній рік він почав регулярно саме для того, щоб зігнати злість через оцю руду.

Кейт вирішила, що її неадекватний бос поїхав і зайнялася хатніми справами. Підхопила кошик із чистою білізною та пішла на другий поверх.

Коли у вікні з'явився кремезний чоловік, вона зойкнула і кинула у нього тим саме кошиком, не одразу впізнавши у незнайомці боса. Втім, суті проблеми це не змінювало. Скоріше ще більше її посилювало. Зі злодієм можна було спробувати домовитись. З цим «скаженим носорогом» – ні.

Різко розвернувшись, вона кинулася далі по коридору. Якби не так сильно злякалася, то побігла би сходами донизу. Але момент несподіванки і страх взяли гору. За що вона й поплатилася, бо Чейз ​​швидко наздогнав її, схопив і притиснув до стіни.

– Куди це ти зібралася, бестія? А що ми так тремтимо? – він переможно посміхався. – Невже, все ж таки боїшся мене? То ти в нас не така вже зухвала та войовнича?

– Відпусти, недоумок! Зовсім розум втратив! Ти вдерся до мого будинку і напав на мене! – Кейт брикалася в його руках, сіпалася, намагалася вкусити чи відштовхнути нахабу.

А Чейз відчув, що йому дуже подобається те, як зараз пручається це стерво. Не помічаючи того, вона досить активно терлася об нього. Молодий організм реагував відповідним чином. Чейз вже й забув, з якою метою вдерся сюди. Все що він усвідомлював зараз – це те, що дівчина, яку давно хотів, міцно притиснута до нього. А ще те, що вона повністю у його владі.

Розуміння цього геть відключило раціональність. Він голосно рикнув і закинув її на плече. Пхнув декілька дверей і швидко знайшов спальню.

Кейт спочатку не зрозуміла, що відбується, але коли її кинули на ліжко – варіантів залишилося не багато. І ось тут вона справді злякалася.

Одна справа задиратися із шефом в офісі. І зовсім інше – опинитися віч-на-віч із розлюченим і збудженим чоловіком. Те, що він завівся вона встигла відчути, коли пручалася в його руках.

– Що ти задумав?