Читати книгу - "Пас до серця, Sallattik"

29
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 28
Перейти на сторінку:
Глава 3

Після свого першого дня в універі я вже збиралась на своє перше тренування. Наша форма синього кольору, номер мені попався 9, який я люблю. Коли я вдягалась я взяла свою сумку де у мене були  всі речі які необхідні для тренувань. Моє таксі вже мене чекало тому я швиденько спустилась вниз і пішла до машини.

Зупинились ми біля цієї будівлі, я заплатила водієві і пішла в середину у роздягальню. Коли я ледве її знайшла і туди зайшла на мене подивилось приблизно 6 пар очей.


– Це ти новий гравець? – запитала у мене дівчина брюнетка.
–Так – кажу я.
–Вітаємо у нашій команді – каже весела, риже волоса дівчина.
– Я Аліна – сідаю на лавочку яка там стоїть.
– Мене звати Еліза– відповідає брюнетка – то у нас Джулія – показує на риже волосу – це Лілія – показує на шатенку – а то там сидить Наташа – показує на дівчину біляву яка сидить в телефоні і коли почула шо до неї звертаються помахала мені, я теж – а то наш капітан Віка – показує на дівчину яка одягає наколінники і встає із свого місця і підходить до мене.


– Ну привіт – дивиться на мене наче я якась конкурентка, і проходить повз мене.
– Не звертай уваги вона трошки стала самовпевненою коли її призначили капітаном – відказує Джулія.
– Понятно – кажу я і починаю перевдягатись. Мене всі інші дівчата почекали поки я перевдягнусь і ми пішли на поле. Там була ота Віка іще команда хлопців їх було 6.
– А, ми не одні тренуємось із нами іще хлопці, ти не переживай вони у нас нормальні обіжать думаю не будуть.
– А я і не переживаю – кажу я і роздивляюсь всих їх. І тут я помітила того хлопця у якого я врізалась вчора.
– То, красавчик, Раян, він капітан їхньої команди, але із ним краще не зв'язуватись – показала Еліза на того хлопця –біля нього стоїть його друг Олівер, він прикольний, біля сітки стоїть Ліам, такий біленький і Томас, вони у нас клоуни, не дають нам за скучать, а біля тренера стоїть Девід, він буває серйозний а так нормальний – розказала мені Еліза. Нас помітив містер Дуглас. І пішов до мене.


– Добрий день Аліна радий тебе бачить, надіюсь ти вже з усіма познайомилась?
– Так, із своєї команди з усіма – кажу я йому.
– Це чудово, – сказав він мені – так пацани йдіть на ту половину і розігрівайтесь, а ви залишайтесь тут і пасуйтесь – каже він нам і йде до хлопців, я стаю в пару із Елізою. Вона кидає мені м'яч а я відбиваю його нижньою передачею і так ми пасуємось.

 

Надіюсь вам подобається 🌞 можливо сьогодні ввечері опублікую нову главу)


 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 28
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пас до серця, Sallattik», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пас до серця, Sallattik"