Читати книгу - "На вершині , Коля Козак"

Глава 3

ГЛАВА 3 - ЗУСТРІЧ НА ВЕРШИНІ

Через багато років, Кайден досяг того, про що завжди мріяв. Його праця та зусилля окупились. Він відкрив власну майстерню, яка стала дуже популярною серед людей, котрі цінували якість і ручну роботу. Кайден став відомим у своєму місті, і його клієнти приходили з усіх куточків, шукаючи допомогу.

А от Сайрен... Замість того, щоб працювати, він знову шукав легкі шляхи. Йому пощастило з кількома інвестиціями, і він швидко став заможним. Він жив у розкоші, без особливих зусиль, і, хоча його життя було сповнене розваг і багатства, він все більше почувався порожнім. Йому не вистачало відчуття досягнення, яке мав Кайден.

І ось, одного дня, вони зустрілися на вершині.

Величезна гора, на яку піднялись обидва, була символом їхнього шляху. Кайден був там, щоб оглянути новий проект, а Сайрен — просто щоб «відпочити» від свого безтурботного життя. Кайден стояв на краю скелі, спостерігаючи за панорамою, коли помітив знайоме обличчя.

— Сайрен? — вигукнув він, з подивом впізнавши старого друга.

Сайрен обернувся, і його обличчя розцвіло в усмішці.

— Кайден? Ого, це несподівано! Ти дійсно дійшов сюди, — сказав він, наближаючись.

Кайден кивнув.

— Це мій проект. Я вирішив побудувати тут ще одну майстерню. А ти що тут робиш?

Сайрен знизав плечима.

— Я просто тут відпочиваю. Все одно я досяг того, чого хотів. Неважливо, скільки часу я витратив. Все ж я на вершині, як і ти.

Кайден поглянув на нього, і в його очах було щось більше, ніж просто здивування.

— Сайрен, ти справді думаєш, що досягнув вершини? Ти отримав багато грошей, але що з цього? Чи відчуваєш ти себе справжнім переможцем? Чи є у тебе гордість за те, що ти зробив?

Сайрен замислився на мить. Його погляд потьмянів, коли він зрозумів, що Кайден правий.

— Ти завжди був правий, — тихо промовив він. — Мабуть, я шукав легких шляхів. А ти пішов важким шляхом і став справжнім успішним чоловіком. Я... я не знаю, чи дійсно щасливий, маючи все, що я маю.

Кайден м’яко поклав руку на плече друга.

— Це не те, що важливо. Важливо, що ти робиш із тим, що маєш, і що ти почуваєш в серці. Ти можеш бути багатим і все одно відчувати порожнечу, якщо не будеш знати, чому це робиш.

Сайрен подивився на Кайдена і на його спокійну, впевнену усмішку.

— Дякую. Я тепер розумію, що ти мав на увазі, — сказав він, і в його голосі було більше щирості, ніж коли-небудь раніше.

Вони стояли на вершині, і хоча їхні шляхи розійшлись багато років тому, вони все ж зустрілись тут, щоб поділитися тим, чого навчилися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍