Читати книгу - "Бити разом, Дроянда"

Розділ 3

(Аліса & Максим)

Офіс у центрі міста ще не прокинувся повністю — комп’ютери завантажувались, працівники тягнулися до кави, а Аліса вже сиділа за своїм столом, як завжди, рівно о 08:45.

Вона гортала документи, коли раптом відчула… погляд. Не просто звичайний — той, що пронизує. Вона підняла очі — і зустріла його.

Максим стояв за скляною перегородкою свого кабінету. У класичному костюмі, з годинником на зап’ясті та легким нахилом голови. Його сірі очі дивилися прямо на неї, і, здається, щось у ній змішалося.

Він відчинив двері.

— Аліса, зайди на хвилину.

Вона встала, тримаючи в руках блокнот, але серце билося трохи швидше, ніж зазвичай.

— Ви щось хотіли, пане Максиме?

— Максим. Без "пане". Ти вже півроку тут працюєш — я думаю, ми можемо обійтись без формальностей, — він усміхнувся. Ледь. Але це було помітно.

Аліса сіла навпроти.

— Я бачив твої нотатки з останньої презентації. Дуже влучно. І... ти інша, ніж більшість. Розумна. Спокійна. Холодна голова — гаряче серце?

— Я просто роблю свою роботу, — тихо відповіла вона.

— Саме тому я хочу, щоб ти супроводжувала мене на зустріч з інвесторами. Це... не просто кавові переговори. Мені потрібна хтось, хто розуміє суть.

Аліса кивнула, але в думках уже вибухало щось нове.

Йому потрібна вона. Не просто секретарка. Не просто виконавець.

А десь у глибині — наче хтось тихенько шепоче: а якщо це не тільки про роботу?..

— Добре, — відповіла вона. — Я підготуюсь.

Коли вона вийшла, двері зачинились без звуку, але Аліса знала — щось тільки почалося.

****

 

 

Аліса стояла перед дзеркалом у роздягальній кімнаті. Вона розглядався в чорному платті, яке підкреслювало її талію, на плечах ледь виднілася тонка шовкова тканина, а спереду мереживні деталі додають елегантності. Це було ідеальне плаття для важливої зустрічі, але й чимось більше. Чимось, що змушувало її серце битись частіше, ніж зазвичай.

— Виглядаєш просто приголомшливо! — вигукнула Мія, підходячи до Аліси з усмішкою. — Це плаття створене для тебе.

— Це більше для того, щоб вразити інвесторів, а не Максима, — Аліса сумно усміхнулася, дивлячись на свою подругу.

— Ахах, не бреши! Ми всі знаємо, що ти нарешті вловила цей погляд, — сказала Софі, підходячи ближче і поправляючи їй зачіску. — І я впевнена, він навіть не зможе втримати очі від тебе.

Аліса нахмурилась, але в її очах блиснув інший погляд — суміш впевненості і сумнівів.

Через кілька хвилин вона вийшла з роздягальні. Подруги враз обступили її, даючи останні настанови і схвалення.

— Ти готова, — сказала Мія, підморгнувши.

Як тільки Аліса ступила до дверей, її серце забилось швидше. Вона знала, що це не буде просто чергове ділове засідання. Вона збиралася не просто бути поруч із Максимом, а бути на виду. І, можливо, це змінить усе.

Зустріч з інвесторами проходила в одному з елегантних залів компанії. Всі були занурені у обговорення контрактів та угод, а Аліса сиділа поруч з Максимом, спостерігаючи за його кожним рухом. Час від часу їхні погляди зустрічались, але вона не могла зрозуміти, чи це просто випадковість, чи щось більше.

І ось, коли обговорення майже завершилось, Максим підвівся, щоб звернутись до зали.

Аліса знову відчула на собі його погляд. Коли він повернувся до неї, на його обличчі з’явилась дивна посмішка. І, здавалося, він на мить забув, що мав сказати, бо його очі сповнилися невимовним здивуванням.

— Алісо... Ти виглядаєш... — він замовк, розглядаючи її з голови до ніг.

Аліса одразу відчула, як її щоки почервоніли. Вона спробувала відвести погляд, але це вже було надто очевидно.

І в ту ж секунду Максим, намагаючись приховати емоції, ледь не спіткнувся, коли повернувся до людей.

— Це... це чудово, — сказав він, намагаючись зібратись.

Аліса сміялася з себе всередині, але не могла не помітити, що її присутність справді змінила атмосферу в кімнаті. Тепер він точно не міг не помітити її.

Це був той момент, коли щось змінилося. Між ними виникло невидиме, але глибоке зв'язок. І тепер Аліса не могла зрозуміти, чи він її справді бачить, чи вона тільки втілення його ідеалів.

Зустріч завершилася, і вона повернулася до свого місця. Максим, ніби намагаючись відновити контроль, підійшов до неї, і на цей раз його погляд був більш відкритим.

— Ти дійсно вразила всіх. — Його голос був тихим, але з ноткою захоплення.

Аліса посміхнулась.

— Це лише початок, — відповіла вона, не розуміючи, чи має на увазі тільки роботу, чи щось більше.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍