Читати книгу - "Життєвий стан поеми, RIV"

ПАТРІОТИЧНА ЛІРИКА

ПОЛЕ БОЮ

Настав ранок - і світ ясніє,

Поле вкрилося росами,

Ярке сонце тепло гріє,

І йдуть війська темними лісами.

 

Гуркотить - працює артилерія,

І шаблі блискають у руках.

Загальна розвиртаєтся трагедія:

Мчать війська, наганяючи страх.

 

Загримів бій - страшенно лютує,

Майстерність козаків вражає щодня.

Військо не велике, про те серце палає

Від боїв кривавих і відсічей сповна.

 

Гинуть воїни без упину,

Кров’ю зросилася рідна земля.

Не врятувати не себе не доктрину -

Прийшов для загарбника кінець і петля.

 

Нехай же пам’ятають ті роки,

Як козаки вершили суд святий.

На нашій землі не буде жодної руки

Того, хто прийшов із мечем у ній.

 

ЗІЙШЛИСЬ ДВІ АРМІЇ

Зійшлись дві армії в бою,

Щит на щит, і меч на меч,

Не спинити вже злу юрбу,

Битва братів - огонь, не менш.

 

Багато пало, шум і грім,

Бій скінчився в ранковий час:

Переможець глянув немов дим,

На переможеного останній раз.

 

Трон не здається йому чужим,

Бо міць тримала сильним тягарем,

Але жодна влада не варта втрат і кривд,

І в душі тепер темрява із новим днем.

 

З того часу трон став мовчазний,

Бо біль змінив його з того ж дня,

Коли в пам’яті залишився слід гіркий,

Що забрав брата, любов і святе ім’я.

 

ВІЧНА ІСТОРІЯ

У всіх народів держави різні:

Старі монархи, нові демократи.

І незміні, мов залізні

Правила правління і розплати,

 

Права людей і їхні же свободи,

Правила життя і його припинення,

Видумані норми та такі ж суди,

І воля політичного промовлення.

 

Роками лунали минулі тіні 

Несучи промови тих віків

І без гуркіту страшного гніву – 

Приклад свободи і кайданів. 

 

У пам'яті історій гучних промов

Жорстока правда, страшна сторінка

Минулість кривавих царських змов:

Знов кандали, знов решітка.

 

Минали роки - усе змінили,

Багато нового, багато справ:

І знову бунти, революції гриміли

Навколо королів і їх держав.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍