Читати книгу - "Код Буття , Настя Коваленко"

Розділ 3. Глюк

У офісі було занадто світло. Лампи на стелі блищали, немов сонця — кожна сильніша за попередню. Люди ходили коридорами з ідеально синхронізованими кроками. Наче танцювали за сценарієм, якого я не бачив.

На своєму столі я знайшов записку. Почерку не впізнав, але вона була написана моїм улюбленим стилем — рівні літери, легкий нахил. На білому папері чорним маркером було виведено:

«Не довіряй циклам.»

Я озирнувся. Ніхто не дивився в мій бік. Навіть Данило, що зазвичай не зводив очей з монітора, просто застиг з відкритим ртом — як на паузі. Я моргнув. І знову. Він все ще не рухався.

Я торкнувся екрана свого комп’ютера — той не реагував. Навіть курсора не було. Тоді встав і підійшов до вікна. За ним — та ж сцена, що й учора. Троє людей на зупинці. Той самий чоловік з телефоном. Ті самі пози.

І знову — він.

Чоловік у сірому пальті.

Тепер він стояв ближче. Його обличчя залишалося нечітким, але поза була вже знайома. Руки в кишенях. Погляд вгору. Прямо на мене.

Я заплющив очі. Глибоко вдихнув.

Коли відкрив — він зник. Але цього разу — не тільки він.

Вікно зникло. Стіни розтанули. Я стояв у порожній кімнаті, де був тільки я.

І монітор.

На ньому — чорний фон і зелений текст, що з'являвся поступово, ніби хтось друкує наживо:

**> SYSTEM ERROR: Conscious entity detected.

Initiating protocol 0xEYE-OPEN.**

Я не зрозумів, що це означає. Але в той момент усвідомив: я більше не спостерігач.

Я став частиною коду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍