Читати книгу - "Наложниця Темного Лорда, Анні Флейм"

Байдуже. 

Якщо вона забула про своє місце, доведеться час від часу їй нагадувати.

Наложниця знову тихо стогне. Зусиллям волі змусивши себе відійти від її беззахисного, спокусливо-теплого тіла, я прямую до ритуального кола посеред кімнати. Сідаю на підлогу в його центрі. Простягаю руку вбік — за мить в ній опиняється важка скринька. Ставлю її перед собою, деактивую захисні чари, відмикаю та дістаю матово-чорний шар розміром з невелике яблуко. Шорстка поверхня і прихована всередині магія цього артефакту приємно лоскоче шкіру складених човником долонь. 

Налаштовуюсь на адресата.

Аромат польових трав, тепло сонячних променів на спині, грайливий дівочий сміх. Знову він розважається.

— Ларналаар, я чекаю на тебе протягом трьох днів, — холодно повідомляю я і якомога болісніше перериваю магічний зв'язок, не даючи цьому бабію можливості відмовитися чи спитати про причину такого несподіваного виклику. Мій головний біль мине за кілька хвилин, а от його… Думка про це викликає в мене несподівано приємне мстиве передчуття. 

Але до розмови з ним все ж слід підготуватись.