Читати книгу - "Між рядками наших сердець, Ліліт Вайсс"

Розділ 27: Нові горизонти

Зимовий ранок був особливо холодним. Єва прокинулася рано, коли сонце лише почало підніматися, фарбуючи небо в ніжні відтінки рожевого і блакитного. Вона сиділа на ліжку, дивлячись у вікно, і відчувала важкий спокій, який огортав її. Вона знала, що цей день буде важливим. Марк від'їжджав сьогодні, і вона відчула, що з кожним хвилиною розставання наближається. Вони обговорювали це неодноразово, але якось все одно було важко. Знову треба було попрощатися, хоча це не означало кінець, але все одно залишалося відчуття незвіданості.

Вона піднялася з ліжка і поглянула на його фотографії, що стояли на поличці. Вони з Марком завжди робили ці знімки — з посмішками, з відбитком якихось незначних моментів, які здавались важливими тільки їм. Але зараз кожен знімок нагадував про все, що залишалося позаду, про ті спільно пережиті миті.

Єва взяла телефон і написала Марку коротке повідомлення:

“Ти готовий? Все буде добре. Ми впораємося.”

Вона відправила, і через кілька секунд отримала відповідь:

“Я готовий. Я буду сумувати за тобою. Але ми пройдемо через це, я знаю.”

Ці кілька слів дали їй відчуття тепла, але разом з тим виникло відчуття болю. Вона здогадувалась, що це буде не простий час. Але вона також знала, що це лише ще один етап їхнього життя. Вони мали пройти через ці випробування разом, навіть якщо фізично їх розділятиме відстань.

Під час сніданку Єва знову згадала ті розмови, які вони мали з Марком кілька днів тому. Вони говорили про майбутнє, про відстань, про те, що, попри все, вони будуть підтримувати один одного. Вона вже відчувала, що це не буде ідеальним, але обіцяла собі і Маркові, що вони не здадуться.

Всі ці думки пронеслися у її голові, коли вона збиралася до зустрічі з ним. Вони домовилися провести останній день разом перед його від'їздом. Вона підійшла до дзеркала, зробила останні штрихи і вирушила на зустріч.

Марк чекав її біля кафе, де вони часто зустрічалися. Він виглядав, як завжди, спокійно і впевнено, але в його очах було щось нове — щось глибоке і серйозне. Це був момент, коли їхнє життя змінювалося, і обидва це відчували.

"Привіт," — сказав він, коли Єва наблизилася.

"Привіт," — вона посміхнулася, намагаючись приховати хвилювання. "Готовий до подорожі?"

"Не знаю, готовий чи ні, але не можу вже зупинитися," — усміхнувся він.

Вони сіли за столик і мовчки попили каву, уважно переглядаючи одне одного. Це була їхня остання зустріч перед довгою розлукою. Це було важко усвідомити, але вони не могли зупинити час.

"Знаєш," — почав Марк після кількох хвилин тиші, — "я не хочу, щоб відстань змінила нас. Я хочу, щоб ми залишалися такими, якими ми є зараз."

Єва дивилася на нього, і в її серці розцвів цілий вир емоцій. Вона знала, що це буде не просто, але була впевнена, що їхнє кохання вистоїть. Вони обидва вирішили не ставити крапку на їхніх стосунках лише через відстань.

"Ми зможемо, Марк. Я вірю в це," — сказала вона, усміхаючись. "Ми просто будемо разом через все. І навіть якщо буде важко, ми будемо намагатися."

"Я знаю, Єво," — він взяв її за руку. "Ми не здамося."

Вони поговорили ще кілька хвилин, обговорюючи плани на найближчі місяці. Марк розповів про університет, про те, як складно буде адаптуватися, а Єва поділилася своїми переживаннями щодо того, як їй буде без нього.

Як би це не було складно, вони знали, що треба рухатися вперед. Вони обидва вирішили зробити цей крок і вірити, що вони зможуть подолати всі труднощі.

Наступного дня Марк поїхав. Єва стояла на пероні, дивлячись на потяг, який відправлявся в його нове життя. Вона стояла там, відчуваючи величезну порожнечу всередині, але вона не плакала. Вона знала, що це не кінець. Це був просто новий початок, і з часом вони знайдуть свої нові горизонти.

"До зустрічі," — прошепотіла вона, дивлячись на його силует, що зникав за горизонтом.

Це було важко, але вона була готова до того, що чекає їх попереду. Вони обидва відправлялися в нові подорожі, нові можливості, і хоча відстань між ними була великою, їхня любов була такою ж сильною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍